fbpx
Розумні ігри допомагають військовим на Рівненщині відволіктися від війни

Розумні ігри допомагають військовим на Рівненщині відволіктися від війни

Діліться інформацією з друзями:

З початком повномасштабного вторгнення в рази збільшилась кількість військових, які потребують як фізичної, так і психологічної реабілітації. І якщо з лікуванням, пов’язаним з пораненнями, медики ще якось дають раду, то з відновленням психологічного стану учасників бойових дій ситуація складніша. 

Основні проблеми, з якими зіштовхуються ветерани 

Зазвичай у лікувальному закладі працює лише декілька штатних психологів, які просто фізично не здатні приділити увагу кожному, хто її потребує. Саме тому на допомогу приходять волонтери з нестандартними практиками та підходами. І, як свідчить практика, доволі ефективними.

Взяти хоча б приклад з військовим Богданом, родом із Тернополя. Чоловік під час лікування у госпіталі не тільки (хоча спершу й неохоче) долучився до розумних ігор, а й став чи не найактивнішим учасником ігропрактики. Отримавши заряд енергії, Богдан, за його ж словами, «який, було, замкнувся в собі, повернувся до життя», зацікавився іншими організованими для пацієнтів медустанови заходами. Згодом навіть став фотозіркою, знявшись зі швейцарською вівчаркою Міраж для календаря, випущеного в рамках благодійного проєкту «Незламні».

Розумні ігри допомагають військовим на Рівненщині відволіктися від війни - фото 1

Військові, які лікуються в Рівненському обласному госпіталі ветеранів, зазвичай проходять і психологічну реабілітацію. Адже проблема адаптації ветеранів до цивільного життя, як зауважила психологиня Софія Гладюк, є однією з найбільш актуальних та важких викликів, з якими стикаються люди, що повертаються з війни. Це комплексний процес, який часто вимагає значних зусиль і підтримки з боку суспільства.

– Основні проблеми, з якими зіштовхуються ветерани, – говорить Софія Гладюк, –  мають психологічний та емоційний характер. Війна залишає глибокий слід на ментальному здоров’ї ветеранів. Вони можуть страждати від посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії, тривожності та інших психічних проблем, які ускладнюють процес їхньої адаптації до цивільного життя.

Ветерани, як зауважила психологиня, можуть відчувати відчуженість від оточуючих і важкість у встановленні нових соціальних зв’язків. У них нерідко виникають труднощі у відносинах з родиною, друзями та колегами. 

Отож після отримання фахової медичної допомоги військовим потрібна соціальна реабілітація. Бо не кожен може самостійно адаптуватися до життя після поранення.

Один зі шляхів вирішення проблеми

Розумні ігри допомагають військовим на Рівненщині відволіктися від війни - фото 2

Для психологічного відновлення тих, хто пройшов через війну, на Рівненщині дедалі активніше застосовують різні методи ментальної реабілітації. Один з них – волонтерська ініціатива «Ігропрактика для соціальної реабілітації воїнів». Тетяна Кравчук, тренер з ігропрактики, організувала поїздки до обласного госпіталю ветеранів, щоб допомагати військовим відновити свій психологічний стан, залучаючи їх до розумних ігор.

Що таке ігропрактика 

Ігропрактика, за словами тренера-ігропрактика Тетяна Кравчук, – наскільки проста, настільки й складна одночасно. Моделювання різних життєвих обставин, складних фінансових ситуацій або особистих негараздів тощо – все відбувається через ігри. 

Пані Тетяна розповідає, що використовує такі «розумні» ігри, як «Сила в тобі», «Цілетворець», «Життя через гроші», «Життєвий капітал». Наприклад, у грі «Сила в тобі» учасники розподіляються на команди по 4-5 осіб. Кожна з команд вибирає для себе одного лісового героя, у якого – 5 варіантів проблем, що потрібно вирішити.

Правила гри – нескладні. Є ігрове поле, тваринки-аватари, картки казкових героїв і кубик. Кожна команда обирає собі тваринку-аватара, якою вони грають. Лідер команди кидає кубик, який показує кількість кроків, що треба зробити на полі, і на якого казкового героя стає його аватар, та дістає картку. В усіх казкових героїв – по 5 карток з прописаними характером та проблемами. Вони особисті або комунікаційні, чи стосуються питання управління командою та ситуацією. Так роблять по черзі всі команди. Після цього кожна готується і починає розповідати про своє рішення.

Розумні ігри допомагають військовим на Рівненщині відволіктися від війни - фото 3

Після цього це рішення обговорюють усі учасники. Таким чином під керівництвом тренера вони приходять до спільного знаменника. Гра може тривати певний час (наприклад, 2 години) або відповідну кількість ходів (скажімо, по 5 ходів для кожної команди). Це обговорюється на початку гри. Наприкінці тренер озвучує всі висновки гравців, зроблені ними під час своїх ходів. Так складається послідовність кроків (від особистих почуттів і рішень до більш широкої комунікації з групою). Все це дає розуміння, як себе поводити воїну серед людей, які не мали військового досвіду.

Тренер з ігропрактики – це свого роду фасилітатор. Він не розказує, що робити гравцеві, а підштовхує його на прийняття власних рішень. 

З чого почати грати, аби адаптуватися?

Ігропрактик Тетяна Кравчук уже майже рік на волонтерських засадах  проводить ігрові тренінги для військових, які перебувають у Рівному на реабілітації. В першу чергу вона зв’язується з психологами медичних закладів або людьми, які опікуються воїнами, що перебувають на лікуванні. Разом планують час і день для проведення гри. Щоб зібрати команду, пані Тетяна пише повідомлення на своїх сторінках у соціальних мережах. Кількість учасників, які приїдуть до воїнів, має бути не менше 5. Це позитивні жінки віком від 30 років, які мають бажання допомогти. 

Вже на місці, у лікувальному закладі, разом із психологом до гри запрошують військових. Цю місію бере на саме людина, яку вони знають і до якої позитивно налаштовані. Адже не всі схильні до спілкування з незнайомими. Потім тренер-ігропрактик формує команди для гри. Зазвичай це декілька команд – по 3 гравці. Кожна з них має свої функції, а разом вони складають єдиний організм. Всі команди взаємодіють між собою, а відтак їхня робота впливає на життєдіяльність усіх гравців. 

Розумні ігри допомагають військовим на Рівненщині відволіктися від війни - фото 4

Команди складаються з воїнів і жінок, які відібрані тренером для гри. Всі вони повинні обов’язково спілкуватися між собою – ділитися власним досвідом та енергією. Недопустимо, як зауважує тренер-ігропрактик, щоб в одній команді були тільки воїни, а в іншій – тільки гості. 

Гра має бути з нескладними умовами

Тренер, який має в арсеналі декілька ігор, на місці самостійно вирішує, яку з них використати в конкретному випадку. Єдина вимога – гра має бути з нескладними умовами і тривати не довше 2 годин. Адже серед учасників – військові з різними пораненнями і психологічним станом. Через певний час важливо зробити перерву на чай, каву зі смаколиками.  

– Якщо воїни погано йдуть на контакт, не хочуть брати участь, не готові говорити – запропонуйте їм подивитись за грою, – радить пані Тетяна. – Іншими словами, так звану пасивну активність. Під час гри вони можуть зацікавитися, навіть захопитися, почати підказувати і допомагати гравцям. Це також дуже хороший результат. Велика ймовірність, що наступного разу вони самі долучаться до гри.

При першій зустрічі зазвичай використовується гра-знайомство

Тетяна Кравчук при першій зустрічі зазвичай використовує гру-знайомство. Тут учасники витягують картку з назвою емоції та описують її. Воїнам пропонують спершу розповісти про себе, ким були до війни, а потім про те, як вони розуміють емоцію, написану на картці. 

– Хлопці в одну мить згадували, ким були до війни, – каже тренер-ігропрактик. – І, як правило, всі емоції, в тому числі негативні, описували, ілюструючи ситуаціями, пов’язаними з сім’єю, роботою, захопленнями. Тобто, вони не говорили про війну, на час гри учасники повністю переносилися в мирне життя і це активізувало їхні життєві сили.

Після знайомства розпочинається вже сама гра. Це можуть бути різні ігри, залежно від того як відбулося знайомство. 

–  Для чого ми граємо? Наприклад, у грі «Сила в тобі» знаходимо внутрішній ресурс, – розповідає пані Тетяна. –  адже у цій грі кожен вирішує проблему казкових героїв і знаходить для себе варіанти власної поведінки. А ось «Цілетворець» дозволяє проаналізувати конкретну матеріальну ціль у мирному житті та зрозуміти, які ресурси потрібні для її реалізації, як про неї можна розповідати, як ставитися до реакції людей.

У грі «Життя через гроші» учасники вчаться поновити навички говорити про гроші, побачити, де можна заробляти їх і як вони працюють у сучасному світі. Пані Тетяна вважає, що це, по суті, сучасний тренінг з фінансової грамотності, тільки у легкій формі, в якій питання виникають у процесі гри, а відповідь дається разом з їх практичним використанням.

Після закінчення гри практично всі учасники, зі слів тренера-ігропрактика, висловлюють готовність до повторних зустрічей у такому форматі. 

– Може бути, що не завжди наступного разу прийдуть ті самі воїни, – говорить пані Тетяна, – адже різні обставини складаються. Втім, це не має значення, бо будь-яка гра – без продовження. Наступного разу можна грати в іншу гру або знов у ту саму. 

Коли виникають труднощі з впровадженням ігропрактики

Зазвичай люди не готові до простих рішень. Вони, на думку тренера-ігропрактика, не здатні сприйняти гру серйозно і не можуть довірити ігропрактику вирішення питання реабілітації або планування. Також спрацьовує психологічний бар’єр дорослої людини – «я не можу дозволити собі гратися, я маю вирішувати нагальні питання і відпочивати також маю як дорослий». 

Результат впливу ігропрактики на процес реабілітації

Під час гри, за свідченням психолога Рівненського обласного військового госпіталю Софії Гладюк, психологічний стан воїнів значно покращується.

– Коли вони грають, – твердить психологиня, – то у них покращується настрій. Не всі, щоправда, погоджуються брати участь через замкнутість та обмеженість комунікації (з різних причин). Буває, долучаються за певних умов. У будь-якому випадку ефект є, навіть якщо підняття настрою після гри триває не дуже довго (що цілком нормально), бо це додатковий позитивний внесок до загальної реабілітації, який її пришвидшує. Регулярна участь у таких іграх значно сприяє одужанню та реабілітації воїнів. 

Тетяна Кравчук в одному лише обласному госпіталі ветеранів провела для військових, які проходять там лікування та психологічну реабілітацію, 5 ігор. До кожної з них долучалося по 5-6 воїнів. Були й такі, які з нетерпінням чекали кожного наступного приїзду волонтерів з іграми. Про це свідчать відгуки самих гравців, якими вони діляться в соцмережах. Один із учасників – Едуард, що проходив лікування у рівненському госпіталі, після першої ж гри написав, що нарешті знайшов для себе те, що його стимулюватиме до одужання. За словами військового, ігри для нього були дуже пізнавальними. Вони допомогли йому розвивати комунікаційні навики й дуже розвантажували психологічно під час перебування у госпіталі. Після ігор Едуард відчував полегшення на емоційному та ментальному рівнях. «Приємно, що про нас піклуються не тільки медпрацівники, а й небайдужі позитивні дівчата», – підсумував військовий.

Отож, як показує досвід Тетяни Кравчук, ігропрактика – надзвичайно ефективна у процесі відновлення ментального здоров’я ветеранів.  

Це не надто затратний процес. Кошти потрібні на оплату праці тренера, придбання базових ігор, транспортні витрати та смаколики для учасників. 

При відповідному забезпечені розумні ігри можна проводити кожного тижня. До співпраці з ігропрактиками готове й керівництво Рівненського обласного госпіталю ветеранів, яке помітило їхній позитивний внесок у психологічну реабілітацію військових. А все, що приносить користь, – варте уваги.

Світлана ПІКУЛА, Наталя ЯГУЩИНА

Читайте також: Вчитель історії з Рівного веде шоу з коміками

  • Наукова освіта в Рівному: інвестування в майбутнє попри негаразди
    Наукова освіта зараз – надзвичайно важлива. Інвестувати у дітей для розвиненого майбутнього України – більш ніж виправдано. У Рівненській малій академії наук учнівської молоді діти лише з 33-х громад дітей навчаються у цьому закладі. А у 2022 році було представництво…