Минулого тижня у Рівному було проведено засідання круглого столу на тему «Стань на варті свого серця: зниження поширеності поведінкових факторів ризику серцево-судинних захворювань».
Захід відбувся завдяки зусиллям Рівненської обласної військової адміністрації, Департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення та громадської організації «Життя».
Головною метою заходу була активізація роботи у Рівненській області з попередження та зниження поширеності поведінкових факторів ризику виникнення серцево-судинних захворювань шляхом консолідації зусиль фахівців закладів охорони здоров’я всіх рівнів надання медичної допомоги та інших зацікавлених сторін. Адже запобігати серцево-судинним хворобам легше та дешевше, ніж лікувати. Неінфекційні захворювання (далі — НІЗ) є причиною 91% загальної смертності в Україні та впливають на рівень середньої тривалості життя у нашій державі, який становить 72 роки — у середньому 66,3 року в чоловіків та 76,3 року в жінок.
Найпоширенішими серед НІЗ є серцево-судинні захворювання (далі — ССЗ) — саме вони є причиною 65-67% усіх смертей в Україні. Серед ССЗ, що спричиняють смерті, зокрема й передчасні, найпоширенішою є ішемічна хвороба серця — близько 7 із 10 смертей від причин цього класу і майже 2/3 смертей від ССЗ в інтервалі віку від 30 до 70 років. Кожен 5-ий випадок смерті спричинений цереброваскулярними хворобами (ЦВХ). Поведінковими факторами ризику ССЗ є тютюнокуріння, вживання алкоголю, нездорове харчування та недостатня фізична активність. Комплексне дослідження STEPS, проведене у 2019 році, виявило досить високу поширеність цих факторів ризику серед українців.
У 2019 році третина населення у віці 18–69 років в Україні були курцями тютюну, близько 55,6% населення України — активними споживачами алкоголю, а кожна 5-та особа з опитаних вживала шість і більше доз алкоголю за один раз. Також українці вживали втричі менше від рекомендованої кількості овочів та фруктів (рекомендація ВООЗ — 400 грамів на добу), а середнє споживання солі становило 12,6 г на добу, що більш ніж вдвічі перевищувало рекомендовану норму (5 г), тоді як лише 13% опитаних споживали сіль у межах норми.
«Серцево-судинні захворювання — це передусім відображення ставлення людей до харчування, фізичної активності та шкідливих залежностей. Коли людина усвідомить, що здоровий збалансований раціон, відмова від тютюну й алкоголю та достатня фізична активність дійсно збільшують тривалість життя, вона буде готова змінити свої звички на більш здорові», — наголосила Наталія Фесовець, регіональний координатор Україно- швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я».
Дослідження обізнаності, ставлення та поведінки щодо неінфекційних захворювань в Україні (KAPB), проведене у 2022 році, вказало на недостатню обізнаність населення про фактори ризику ССЗ. Так, найбільш згадуваною причиною розвитку ССЗ є стрес — цю причину назвали 48% опитаних. Далі за частотою згадування йдуть нездорове харчування (40%), тютюнопаління (31%), малорухливий спосіб життя (28%) і вживання алкоголю (24%). Разом з цим, респонденти повідомили, що головними чинниками мотивації пройти обстеження щодо ССЗ є рекомендації й підтримка родини, проведення оглядів на робочому місці, нагадування від сімейного лікаря, а не самостійне рішення пацієнта.
Аби зменшити кількість випадків ССЗ, Рівненська ОДА затвердила Стратегію боротьби проти тютюну на 2021-2025 роки як одного з ключових поведінкових факторів ризику. Разом з цим аналітичний звіт «Покращення показників з неінфекційних захворювань: бар’єри та можливості системи охорони здоров’я в Україні» демонструє ширший перелік міжсекторних рекомендацій для уповноважених органів, які допоможуть знизити поширеність поведінкових факторів ризику ССЗ.
«Ми наполегливо працюємо над тим, аби стимулювати населення до здорового способу життя — регулярно проводимо заходи для популяризації фізичної активності, тримаємо на контролі дотримання антитютюнового й антиалкогольного законодавства, а також підтримуємо інформаційні кампанії щодо шкоди вживання тютюну та алкоголю. Серед обов’язкових наступних кроків місцевої влади — забезпечити оновлення та виконання регіональних міжсекторних планів щодо неінфекційних захворювань», — підкреслив Сергій Подолін, перший заступник голови Рівненської облдержадміністрації.
Як свідчить дослідження KAPB-2022, лікарі первинної медичної допомоги відіграють все більш важливу роль щодо запобігання НІЗ, а очікування до них як до чинника, який спонукатиме до підтримки здорового способу життя, невпинно зростають. Так, протягом 2022 року сімейного лікаря відвідали 67% опитаних, тоді як у 2021 році цей показник сягав 55%. Зважаючи на зростання авторитетності сімейних лікарів, виникає необхідність надання лікарями фахових консультацій стосовно факторів ризику ССЗ, а також використання шкали SCORE (Systematic COronary Risk Evaluation), що дозволяє дієво провести стратифікацію пацієнтів за рівнем ризику розвитку ССЗ.
«Своєчасне виявлення ССЗ в осіб, які мають високий ризик, сприяють зниженню загальної смертності від ССЗ. Тому важливо, щоб лікарі первинної ланки в обов’язковому порядку використовували форму SCORE, а також консультували пацієнтів щодо профілактики ССЗ. Це означає, що існує необхідність підвищення компетенцій сімейних лікарів у питаннях консультування щодо попередження поведінкових факторів ризику ССЗ», — підсумував Олег Вівсянник, директор департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення.
У 2023 р. зусиллями громадськості у партнерстві з Центром громадського здоров’я МОЗ України та за підтримки Україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоровʼя» відбудеться інформаційна кампанія, спрямована на підвищення обізнаності населення, зокрема чоловіків середнього віку, щодо факторів ризику ССЗ та поширення здорових моделей поведінки. Задля якнайвищої ефективності кампанії важливо досягнути плідної співпраці між державними органами, закладами первинної медичної допомоги та громадськістю.
За підсумками обговорення підходів до попередження поведінкових факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань учасники круглого столу підтримали резолюцію, де визнають, що роль первинної медичної допомоги у виявленні та запобіганні ризиковим факторам є визначальною. А здорове харчування, фізична активність, відмова від шкідливих залежностей суттєво знижують ризик виникнення, розвитку та наслідків прогресування ССЗ. Сімейні лікарі, своєю чергою, мають самостійно ініціювати консультування пацієнтів для зниження поширеності поведінкових факторів ризику серцево-судинних захворювань.
Партнери заходу: Україно-швейцарський проєкт «Діємо для здоров’я», державна установа «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України».
Для контактної інформації: Анастасія Бонковська, координаторка проєкту ГО «Життя».
Читайте також: Юрій Вірт оголосив, що залишає “Верес” і підсумував сезон