Час пробудження може мати значення для здоров’я та тривалості життя. Про це свідчить нове дослідження, у якому взяли участь понад 430 тисяч людей.
Ранній підйом пов’язаний із довшим життям
Фахівці вивчали, як хронотип — тобто схильність до раннього або пізнього режиму дня — впливає на загальний стан здоров’я. Дослідження охопило 433 268 осіб віком від 38 до 73 років. За їхнім здоров’ям спостерігали в середньому шість з половиною років, фіксуючи причини смертей.
Після врахування віку, статі, шкідливих звичок, індексу маси тіла та загальної тривалості сну дослідники зафіксували закономірність: у людей із пізнім хронотипом («сов») ризик смерті з будь-якої причини був на 10% вищим, ніж у тих, хто прокидається рано («жайворонків»).
«Сови» мають вищі ризики захворювань
Дослідження також виявило, що люди, які звикли засинати пізно і прокидатися ближче до обіду, частіше стикаються з низкою проблем:
- майже вдвічі зростає ризик психологічних розладів;
- на 30% вища ймовірність розвитку цукрового діабету;
- на 23% — респіраторних захворювань;
- на 22% — шлунково-кишкових порушень.
Ці показники не залежать від інших факторів, зокрема тривалості сну.
Чи можна змінити хронотип?
Професорка неврології Північно-Західного університету Крістен Л. Кнутсон, одна з авторок дослідження, зазначає: хронотип частково зумовлений генами, але його можна коригувати.
Фахівчиня радить поступово змінювати розклад — щодня лягати і прокидатися трохи раніше. Також важливо уникати екранів перед сном, оскільки синє світло пригнічує вироблення мелатоніну — гормону, що регулює сон.
Хоча існують рідкісні випадки екстремальних хронотипів (наприклад, коли люди природно прокидаються о 4:30 або засинають лише під ранок), для більшості можлива свідома зміна режиму.
Результати дослідження свідчать: пізній режим дня та пізнє пробудження можуть бути окремими факторами ризику для здоров’я. Люди, які прокидаються рано і активні в першій половині дня, мають нижчі показники смертності та менше хронічних хвороб.
Джерело: Т4