“Зроблю потім”, – кажемо ми. Сюди ж можна додати “почну бігати з понеділка”, “з наступного місяця перестану їсти тістечка” та інші схожі висловлювання. Чому ми відкладаємо справи на потім?
Часто виникає ситуація, коли маєш зробити щось надзвичайно важливе, але сісти за роботу просто неможливо: не маєш бажання, не в тому настрої, тому відкладаєш справи на інший день. У цьому разі йдеться про прокрастинацію.
Прокрастинація — це явище відкладання складних або неприємних справ на майбутнє. Сьогодні цей термін означає ситуацію, коли ви обіцяєте собі або іншим щось зробити, але перекладаєте це спочатку на завтра, потім на післязавтра, і так триває доволі довго.
Перша письмова згадка про прокрастинацію була зроблена давньогрецьким поетом Гесіодом близько 700 року до н.е. Назву прокрастинації як явища дав Арістотель. Для цього він використав слово akrasia – слабкість волі. Таким чином, з наукової точки зору прокрастинація — схильність людини до постійного відкладання важливих справ на потім. Але така бездіяльність призводить до виникнення проблем.
Причини прокрастинації
Розуміння причин, що стоять за прокрастинацією, є ключовим кроком у подоланні цього явища. Коли ми розкриваємо та аналізуємо ці причини, ми отримуємо унікальну можливість зрозуміти себе краще та розвинути ефективні стратегії для подолання прокрастинації. Дослідження виділяються такі причини прокрастинації:
- Страх
Часто прокрастинація пов’язана зі страхом перед невдачею або невпевненістю в собі. Ми можемо відкладати завдання, оскільки боїмося, що наші результати не будуть задовольняти очікування. Це спричинено низькою самооцінкою або перфекціоністськими тенденціями. - Високе навантаження
Занадто багато завдань і обов’язків можуть спричинити відчуття перевантаження, що призводить до відкладання роботи. Коли ми відчуваємо, що не встигаємо з усім, виникає бажання відтермінувати виконання завдань, щоб зменшити стрес і покращити самопочуття. - Відсутність мотивації та чіткого плану
Якщо ми не відчуваємо достатнього інтересу або задоволення від потрібного завдання, то відкладаємо його на потім. Не маючи чіткого розподілу часу та конкретного плану дій, виникає відчуття втрати контролю. Це робить завдання менш доступними і сприяє відкладанню його виконання. - Перфекціонізм
Частина людей, які не сприймають посередніх результатів, а прагнуть зробити все ідеально, зазвичай відкладають роботу. Такі дії відбуваються через постійну критику щодо себе та неможливість довести завдання до етапу без будь-яких недоліків.
Прокрастинація ≠ лінь та відпочинок
Згідно з дослідженням 88% опитаних відкладають справи щодня мінімум на годину, 25% — стверджують, що прокрастинація є визначальною рисою їхньої особистості.
“Прокрастинація – одна з найбільш поширених проблем у сучасному світі. Це ситуація, коли людина свідомо відкладає важливі справи на потім, замість того, щоб зробити їх прямо зараз. Відкладання справ може здатися не значною проблемою, проте вона може мати серйозні наслідки для нашого життя.” — стверджує практикуючий психолог Владислав Кукушкін
Маркетолог Климчук Анатолій прокрастинує, коли завдання або важке, або не дуже приємне.
“Тож зазвичай прокрастиную, допоки “не горітимуть дедлайни”, але відкладати все на потім дуже важко, бо весь час ти мучиш себе тим, що не робиш потрібного. З’являється стрес та тривога. Зізнаюся, що відстрочування має негативні наслідки, зокрема, роботу допізна чи у вихідні, а також постійні докори до себе.” — зазначає він
Варто розрізняти прокрастинацію, лінь та відпочинок.
Прокрастинація — це свідоме відкладання важливих справ. Навіть якщо справи термінові і без них ніяк. Плутати прокрастинацію з лінню — помилка. Ледача людина просто не хоче щось робити і не переймається цим. У той час як прокрастинатор усвідомлює всю важливість виконання завдання і відчуває постійну провину за те, що ніяк не може приступити до його виконання.
Прокрастинація також не є відпочинком. Відпочинок допомагає відновитися фізично і морально, набратися енергії для подальшої роботи; прокрастинуючи ж, людина продовжує витрачати енергію на непотрібні дії. А чим менше сил залишається на виконання завдання, тим більше шанс не добратися до нього взагалі.
За словами психолога, прокрастинація – набагато гірше ліні. Лінь – це про тебе. Коли ти нікому нічого не винен. Прокрастинація – це коли ти пообіцяв, знаєш це, пам’ятаєш і відтягуєш до останнього.
Наслідки
На перший погляд, може здаватися, що відкладання завдань є невинним процесом, насправді воно може мати серйозні наслідки, які поширюються на різні сфери нашого особистого та професійного життя. Це — загроза досягнення цілей, втрата можливостей, зростання стресу та зниження самооцінки, а також порушення стосунків та довіри
Оскільки прокрастинація є досить поширеною проблемою, багато людей знаходять різні способи, як боротися з нею. Одним з найбільш ефективних — є планування часу та розподіл задач на окремі блоки. Також важливо створити сприятливе середовище для роботи, позбавитися від різних чинників, які відволікають та навчитися використовувати мотиваційної техніки.
Читайте також: Психотерапевтка розповіла, як змінилися українці за рік широкомасштабної війни