fbpx

Історія воїна з Рівненщини, який втратив стопу

За два місяці після втрати стопи воїн із Рівненщини знайшов у собі сили стати на протез. Допомогли йому у Національному реабілітаційному центрі НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN).

Захисник Сергій Євтушенко родом із села Тинне Рівненської області. До початку повномасштабного вторгнення він працював будівельником. У перший день добровільно доєднався до сил територіальної оборони. Спочатку служив в рідному регіоні — на кордоні з Білоруссю. А цьогоріч у квітні захисник перевівся до 3-ї окремої штурмової бригади, яка воює в одній з найгарячіших точок — в районі Бахмуту. Там 13 червня 34-річний Сергій і отримав важке поранення, розповідають журналісти.

«Ми йшли змінювати хлопців. Побратим, який йшов попереду, підірвався на міні. Я підбіг йому допомагати та не зауважив, що прямо біля нього — ще одна міна. Один неправильний рух і я теж підриваюсь. Пам’ятаю кожну секунду. Чую клацання і вся земля летить догори разом зі мною. Оговтавшись я побачив, що пальців на одній нозі немає. Ось так маленька помилка може дуже дорого коштувати і я прямий приклад цьому», – з сумом переповідає Сергій.

Самостійно наклав собі турнікет та поповз до місця евакуації по землі всипаній мінами. Потім були три лікарні, в кожній з яких хірурги намагалися зберегти Сергію ногу. Кінцевою точкою у лікуванні став Центр НЕЗЛАМНІ.

«Сергій поступив до нас у важкому стані з ознаками інфікування стопи та гомілки. Після огляду медиками, аби уникнути поширення інфекції, було ухвалено рішення про повторну ампутацію лівої нижньої кінцівки», – розповідає хірург Центру Владислав Богуцький

7 днів у ТелеграміСвіжі новини для тих, у кого мало часу

Новини які не потрапили на сайт ми розміщуємо в Телеграмі Підпишись

І це рішення було правильним, бо рана успішно загоїлася і лише за два місяці після поранення Сергій зміг стати на протез. За словами фізіотерапевтів, він демонструє фантастичні результати. Після опанування ходьби на протезі захисник хоче спершу навідати побратима, з яким тоді разом підірвалися на мінах і який втратив обидві кінцівки.

А згодом Сергій прагне повернутися у стрій, аби завершити цю війну: «Це свята справа. Ми повинні зробити й зробимо те, що наші предки не могли зробити протягом останніх 300 років — вигнати ворогів, щоб вони більше не лізли у наші справи та вибороти незалежність».