fbpx

Гепатит на Рівненщині лікують в спеціалізованому медичному центрі

Діліться інформацією з друзями:

Рівно 20 років на базі КНП «Центральна міська лікарня» РМР працює обласний лікувально-діагностичний гепатологічний центр, основне завдання якого – надання кваліфікованої допомоги хворим із різноманітними патологіями печінки.

Весь цей час його очолює заслужений лікар України, кандидат медичних наук, доцент кафедри терапії № 2 Львівського медичного університету ім. Д. Галицького Галина Мартинюк, яка й стала ініціатором створення цього лікувального підрозділу.

ТУТ ЗАЙМАЮТЬСЯ НЕ ТІЛЬКИ ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНОЮ, А Й НАУКОВОЮ РОБОТОЮ

– Наш центр був заснований за сприяння керівників медичної галузі міста та області, адміністрації Центральної міської лікарні, зокрема, головного лікаря цього закладу – Євгенія Філімоновича Кучерука, – розповіла Галина Мартинюк. – Центр розпочав роботу у 2000 році, хоча юридичний статус ми отримали тільки в 2003 році, після погодження у Міністерстві охорони здоров’я. На той час ми були четвертим центром, створеним в Україні. А починали свою роботу фактично з нуля. Набирали пацієнтів, кількість яких із кожним роком зростала, мабуть, вище, ніж у геометричній прогресії, аж поки не вийшли на сьогоднішній рівень.



Зараз Рівненський обласний лікувально-діагностичний гепатологічний центр вважається одним із кращих в Україні. Тут займаються не тільки лікувально-діагностичною, а й науковою роботою. За активної участі керівника центру надруковано понад 120 наукових праць, видано шість методичних рекомендацій та одне авторське впровадження. Окрім того, лікарі цього відділення неодноразово брали участь у наукових дослідженнях як республіканського, так і міжнародного значення.

Та головне завдання, що стоїть перед колективом цього підрозділу, – надання допомоги пацієнтам із гепатологічними проблемами.

– З кожним роком кількість наших пацієнтів збільшується, – пояснює Галина Андріївна. – Наприклад, тільки за минулий рік у нас стаціонарно пролікувалося понад 600 осіб. Враховуючи те, що у нашому відділенні тільки десять ліжок, то іноді нам доводиться працювати в досить скрутних умовах. Це не завжди просто і легко, адже реально ми виконуємо план з ліжкоднів на понад 170%. І це говорить про те, що гепатоцентр терміново потребує розширення ліжкового фонду, аби надавати допомогу усім, хто того потребує.

Окрім стаціонарного у нас є ще й поліклінічне відділення, де проводиться амбулаторне лікування хворих. Там на повну ставку працює лише один лікар і медсестра. Саме вони отримують найбільше навантаження, адже на диспансерному обліку в нас перебуває близько одинадцяти тисяч осіб, основна частина з яких хворіє на хронічний гепатит С.

Загалом у нас на обліку (за даними минулого року) перебуває 4002 пацієнти з гепатитом С, 2288 із гепатитом групи В, понад 20 хворих із аутоімунними гепатитами. Крім того, на диспансерному обліку перебуває 1402 особи з гепатитами нез’ясованої етіології та близько тисячі – з цирозами печінки. Є ще група так званих уразливих пацієнтів з ВІЛ/СНІДом, які також перебувають у нас на обліку. Тобто на нас покладена дуже і дуже велика робота. Хоча колектив нашого відділення невеликий: три лікарі (Оксана Федорівна Годунок, Тетяна Василівна Тимощук і я) та 14 середніх і молодших медсестер.

МИ ПРАЦЮЄМО Й ЗА ДЕРЖАВНИМИ ПРОГРАМАМИ

Рівненський обласний лікувально-діагностичний гепатологічний центр є структурним підрозділом інфекційного відділення ЦМЛ, що має і свої переваги, і недоліки. Окрім стабільно високих навантажень, адже більшість медичних працівників тут суміщає роботу в гепатологічному центрі, у поліклініці та в інфекційному відділенні, виникають і цілком зрозумілі незручності.

– Звичайно, ми вже звикли до сумісної роботи, у нас склалися хороші відносини із колегами з інфекційного відділення, але все-таки дуже хотілося б, щоб наш центр став відокремленою структурою, – каже його завідувачка. – Тим паче, що ми надаємо допомогу мешканцям усієї області.

До нас звертається й багато пацієнтів із інших областей України: Тернопільської, Волинської, Івано-Франківської, Хмельницької, аби порадитися у складних випадках. Це говорить про те, що рейтинг нашого гепатологічного центру на рівні України досить високий.

Окрім того, ми працюємо й за державними програмами. Зокрема, це державна програма із забезпечення лікування пацієнтів із гепатитами В і С. У минулому році мали можливість безплатно пролікувати хорошими противірусними препаратами 120 пацієнтів із хронічним гепатитом С і понад 36 пацієнтів із хронічним гепатитом В. У цей же період безкоштовне лікування у нашому центрі отримали й 15 осіб із захворюванням ВІЛ/СНІД, які мають суміжну патологію.



У цьому році ми вже отримали 51 курс препаратів для лікування хронічного гепатиту С і 30 курсів ліків для пацієнтів із першим генотипом для 3D-терапії. Крім того, нам надійшло 109 курсів софосбувіру, але поки очікуємо на другий препарат – даклатасвір, який застосовується у комбінованій терапії. Думаю, що в цьому році ми його також отримаємо і зможемо надати безкоштовну допомогу ще понад сотні пацієнтів.

Хронічний гепатит В лікується роками

Завдяки хорошим результатам роботи гепатоцентру Рівненська область має досить непогане, порівняно з іншими областями, державне забезпечення для лікування гепатитів В і С, запевняє лікар.

– Якщо за минулий рік Волинська область отримала лише третину від того, що направили нам, то ви можете зрозуміти: наші пацієнти мають набагато більшу можливість пройти безкоштовну терапію, – наголошує Галина Мартинюк. – Думаю, що найближчим часом зможемо всю категорію таких пацієнтів забезпечувати за рахунок державних коштів.

Крім того, Глобальною Стратегією ВООЗ з елімінації вірусних гепатитів В та С передбачено подолати гепатит С до 2030 року, – переконана, що в нас для цього також є всі можливості.

Найбільше ж працівників гепатологічного центру турбують проблеми, пов’язані із безпечністю деяких хворих і їхнім безвідповідальним ставленням до обстеження та лікування.

– Дуже багато людей, незважаючи на відносно недорогу, а іноді й безкоштовну терапію у нашому центрі, ігнорують обстеження та лікування у фахівців і самостійно купують неліцензовані препарати, говорячи: «Для чого нам здавати дорогі аналізи, якщо за 200 доларів можна пролікуватися?» Результатом необґрунтованого, неправильно призначеного лікування є те, що в багатьох із них формуються мутантні штами. Після цього такі пацієнти стають нечутливими до загальноприйнятої (і досить ефективної) терапії. Якщо так буде продовжуватися й далі, то в нас буде збільшуватися кількість людей із мутантними штамами гепатиту, які на сьогодні ми не маємо можливості лікувати. Це досить поганий прогноз.

Наступне, що нас турбує, то це пацієнти з хронічним гепатитом В, які дуже важко піддаються терапії і фактично приречені на тривале лікування, аби утримувати своє здоров’я на більш-менш безпечному рівні і зменшити хронізацію цієї патології.

Хочу наголосити, що всі ускладнення, які з’являються у них за відсутності лікування, при неправильній терапії або порушенні режиму сприяють формуванню цирозу печінки, а в декого розвитку гепатоцелюлярної карциноми печінки. Ми завжди про них турбуємося і щиро прагнемо до зменшення такої категорії людей. Тому розподіляючи противірусну терапію, у першу чергу враховуємо їхні потреби. Для цього створена комісія на чолі з представником управління охорони здоров’я, яка проводить ретельний відбір пацієнтів для надання їм безоплатного лікування. У першу чергу (біля 50%) така терапія надається пацієнтам із 3-4 ступенем фіброзу, адже вони складають основну групу ризику щодо подальшого прогресування хвороби. 25% препаратів за державний кошт виділяємо на уразливі групи, до яких входять хворі з ВІЛ/СНІДом, медичні працівники та інші особи, які мають великий відсоток ризику зараження хронічним гепатитом С чи В. Ще 25% препаратів видаємо тим людям, які роками стоять у черзі на безплатне лікування.

Зрозуміло, щороку кількість наших пацієнтів збільшується і черга теж росте, але є надія, що завдяки міжнародним ініціативам ми будемо мати можливість до 2030 року побороти гепатит С. А от гепатит В залишиться серйозною проблемою ще довго. Єдине вирішення її, яке є реальним – масове щеплення. Якщо всі будуть вакциновані від гепатиту В, то кількість таких пацієнтів зменшиться до мінімуму.

Щодо терміну лікування і його результатів, то вони залежатимуть від типу захворювання і вчасної постановки діагнозу. Хронічний гепатит В лікується роками, але основний курс терапії хронічного гепатиту С на сьогодні триває лише три місяці. Звичайно, є пацієнти, лікування яких може бути продовжене до шести місяців, але це вже визначає лікар-гепатолог. Хочу сказати, що завдання всіх лікарів області і насамперед фахівців первинної ланки – своєчасно виявляти таких пацієнтів і направити їх у гепатологічний центр для дообстеження і постановки на чергу на лікування. Це буде абсолютно правильна тактика.

БЛИЗЬКО 3% НАСЕЛЕННЯ Є НОСІЯМИ ГЕПАТИТУ

– Враховуючи те, що Рівненська область і взагалі Україна відноситься до територій з помірним розповсюдженням гепатиту С, то на цей час близько 3% населення вже є його носіями. Звичайно, дуже багато хворих залишається не виявленими, – продовжує лікар. – Людина навіть не підозрює, що в неї може бути така хвороба, адже фактично більшість пацієнтів із хронічним гепатитом, а іноді навіть із цирозом печінки, мають мінімальну симптоматику: окрім загальної втоми вони можуть нічого не відчувати.

Тому гепатит «випадково» можуть виявити у хворого, який йде на оперативне втручання (такі пацієнти зараз обстежуються на гепатити В і С швидкими тестами, іноді методом ІФА). В обласному центрі слуюби крові всі донори також тестуються на гепатити С і В. Проходять відповідне обстеження і вагітні.

До високої групи ризику щодо захворювання на гепатит належать медичні працівники. Я проводила дослідження і виявила, якщо серед загальної групи населення на гепатит хворіє близько 3% людей, то серед медичних працівників показники вдвічі вищі. Вони також обов’язково обстежуються на маркери гепатитів, крім того, працює програма, за якою медикам безкоштовно проводять щеплення проти гепатиту.

Крім парентеральних гепатитів, широко розповсюджені гепатити ентеральні: А і Е. На них я зупинятися не буду, скажу тільки, що вони, як і кишкові інфекції, передаються через брудні руки, забруднену їжу і воду. Ці гепатити ніколи не дають хронічних форм і на них завжди формується імунітет. Єдине, гепатит Е дуже небезпечний для вагітних.

На даний час під керівництвом міського і обласного управлінь охорони здоров’я, з ініціативи гепатологічного центру проводиться величезна робота щодо профілактики та лікування гепатитів. Зараз, щоправда, у нас ситуація дуже складна через Covid-19, адже Центральна міська лікарня є опорним закладом з надання допомоги хворим із Covid. До того ж ми працюємо на базі інфекційного відділення, тому надаємо допомогу хворим з коронавірусом. Але щоб не переривати програму противірусної терапії, додержуючись санепідрежиму, наш лікар проводить лікування пацієнтів із гепатитом амбулаторно у поліклініці.

Наприкінці керівник обласного гепатологічного центру вже традиційно надала низку рекомендацій, які допоможуть не тільки швидше одужати пацієнтам із патологіями печінки, а й запобігти зараженню гепатитом.

– Перша загальна порада – кожна людина має дотримуватися здорового способу життя, а також санітарно-епідемічного режиму в поведінці, не зловживати алкоголем, не курити, розумно і збалансовано харчуватися. Якщо ж виникають якісь підозрілі симптоми: слабкість, нездужання, гіркота в роті, важкість у правому підребер’ї, темна сеча і так далі – ні в якому разі не займатися самолікуванням, а звертатися до сімейного лікаря, який направить вас на дообстеження до гепатолога.

Можна й напряму звертатися у гепатологічний центр, де ми проведемо додаткові дослідження і призначимо ефективну терапію, адже всі медики, які працюють у нас – професіонали з великої букви, вони добре знають і відчувають всі нюанси цієї патології.

“Медичний вісник” Неля ЗАБОЛОТНА

Постійно бути в курсі новин Вам допоможе наш Telegram