Чи можливо вирішити проблему затоплення вулиць Рівного після злив?

Ціле море води на міських тротуарах, заблокований рух транспорту і пішоходів, затоплені автівки і загублені номерні знаки – такі наслідки часто виникають в деяких районах нашого міста після сильних злив. Востаннє так було у вересні, а перед тим – у серпні і червні. Чому Рівне затоплює дощова вода, і як дати раду такому явищу? Попри думку «фейсбучних експертів» це питання хвилює не лише їх, а й представників влади. Вони спільно з науковцями, архітекторами і громадськими активістами створили спеціальну робочу групу, яка напрацьовує ідеї для вирішення цієї проблеми. Тож хто, як і, найголовніше – коли таки її вирішить, ми поцікавились в учасників цієї робочої групи.

Без каналізації

Про причини виникнення затоплень у Рівному розповіли науковці і комунальники. Основна з них – недосконалість існуючої системи водовідведення. Справа в тому, що в центрі нашого міста, який чи не найбільше затоплює після сильних дощів, зливової каналізації як такої просто не існує, розповідають у Рівнеоблводоканалі. А дощоприймачі (металічні решітки, що їх можна побачити на вулицях) під’єднані до загальносплавної каналізаційної системи. Тобто всі види стічних вод: побутові, виробничі, дощові тощо, відводяться одною системою колекторів. Будували її ще в 60–70-х роках минулого століття. Відтоді багато чого змінилось: місто суттєво розрослось, збільшилась кількість його мешканців, площа забудови, асфальтного покриття, рівень забрудненості стічних вод, а діаметр труб залишився попередній. Та й сама каналізаційна система за більш як 60 років експлуатації новішою, м’яко кажучи, не стала.

– Здебільшого причиною підтоплення є те, що загальносплавна каналізація просто неспроможна одночасно пропустити таку кількість стоків, бо не розрахована на це,– пояснив начальник служби каналізаційного господарства Рівнеоблводоканалу Андрій Чегодаєв.– Хоча вона не забита і працює, адже через певний час після дощу вода таки сходить.

Проблемні в місті чимало вулиць. Наприклад, дві ділянки на вулиці Чорновола. Зокрема, від перехрестя із Драгоманова та від ЖК Luxury Square до перехрестя з вулицею Дачною. Підтоплює також і перехрестя вулиць Княгині Ольги та Жуковського. Подібні проблеми виникають і на вулицях Шевченка, Вербовій, Огієнка, Костромській, Київській, Старицького, також на перехресті вулиць Соборної та Ювілейної.

Роздільна система водовідведення влаштована лише в тих житлових масивах, що будувалися дещо пізніше: Північному та Ювілейному. Господарсько-побутові стоки там перекачують на каналізаційні споруди для очищення. А дощова вода іншими системами збирається у спеціальних відстійниках, звідки вже очищеною скидається в річку.

Серед факторів, що сприяють затопленням, науковці також називають неефективне вертикальне планування територій.

– Крім наявності та ефективної роботи споруд системи дощового водовідведення (зливової каналізації – ред.) для запобігання затопленням міської території важливе значення має співвідношення територій з водопроникними (газони, парки, сквери тощо) та водонепроникними покриттями (дахи будинків, вулиці, тротуари, майдани тощо),– зазначив завідувач кафедри міського будівництва та господарства НУВГП, професор Олександр Ткачук.– Останніх стає дедалі більше, тоді як зелених зон – усе менше.

 

Згадують і про кліматичні зміни, глобальне потепління, які провокують серед іншого й сильніші, ніж раніше, опади.

Не лише потопи, а й екологія

Ще один суттєвий мінус затоплень – страждає екологія, забруднюється річка.

– Уся загальносплавна каналізація, яка є в місті, проектувалась і будувалась із врахуванням Усті,– пояснює Андрій Чегодаєв.– Саме тому були передбачені аварійні зливовипуски в річку. Іншими словами, коли одночасно випадає велика кількість опадів, то надлишок, який не може прийняти загальносплавна система і перекачати насосні станції і який є вже умовно чистим, має скидатися в річку.

А потім громадськість б’є на сполох, мовляв, риба спливає. Як це не прикро, але інакше бути не може. Адже разом із дощовими водами по загальносплавній каналізації в Устю потрапляє і весь бруд та сміття з колекторів, а також вся хімія з асфальту. Водойма просто не може безслідно поглинути таке забруднення.

За таким принципом будувалися каналізаційні системи в багатьох містах. Тому в період сильних злив своя Венеція з’являється і в Тернополі, і в Хмельницькому, і в Києві.

Реконструкція і комплексний підхід

У вирішенні питання підтоплень у Рівному можна і потрібно йти кількома паралельними шляхами, наголошує науковець.

– Насамперед постаратися закрити «гарячі» локальні точки, де накопичується вода,– уточнює Олександр Ткачук.– З’ясувати, що спричиняє підтоплення на кожній ділянці, і спробувати усунути ці проблеми. Тут можна застосовувати низку кроків, як-от зміна благоустрою територій для спрямування потоків дощових вод, збільшення площ зелених насаджень, влаштування інфільтраційних майданчиків та басейнів, облаштування регулювальних споруд (резервуарів, баків, відкритих водойм тощо), будівництво насосних станцій та напірних ліній. Дуже важливо застосовувати методи регулювання дощових стоків. Йдеться про встановлення спеціальних дощових баків, цистерн, відкритих і закритих резервуарів, біонакопичувальних ємностей (відкриті стави, біоплата). У проектах будівництва чи реконструкції міських об’єктів слід прописувати заходи з відведення дощового стоку, а саме: облаштування газонів, зелених зон, інфільтраційних майданчиків, зелених дахів тощо.

Науковці також переконані, що в місті має бути розроблена і затверджена концепція розвитку системи водовідведення. Вона повинна включати аналіз існуючого стану (обстеження, діагностика, оцінка), гідравлічні розрахунки каналізаційної мережі, практичні рекомендації. Головна увага має бути відведена саме центральній частині міста, адже тут виникає найбільше затоплення. Пропонують вирішити такі питання:

– яку роль у цій системі буде виконувати річка Устя?

– облаштування відкритих ставків-відстійників на берегах річки, зокрема на вул. С. Бандери;

– реконструкції мереж водовідведення із влаштуванням локальних очисних споруд дощових вод у місті;

– застосування методів регулювання дощового стоку.

Мережі треба поступово реконструювати та оновлювати. Лише така глобальна реконструкція у комплексі з іншими згаданими заходами здатна повністю вирішити цю проблему.

Щоправда, всі причетні розуміють, що реалізація таких масштабних кроків може зайняти десятки років. Адже потребує чималих коштів, технічних і наукових ресурсів. Однак починати вирішувати локальні проблеми потрібно вже сьогодні.

Наталія НИРКОВА

Коментар

Міський голова Рівного Володимир ХОМКО:

– На першому етапі діяльності робочої групи збираємо всі ідеї, навіть найбільш фантастичні, для вирішення ситуації із затопленнями. Є речі, які можна зробити швидко, інші розраховані на дальшу перспективу. Наприклад, будівництво одного резервуара чи невелике збільшення трав’яного покриву не дадуть миттєвого ефекту, але в перспективі, коли їх стане багато, матимемо відчутний результат. Після того як будуть опрацьовані всі ідеї, зробимо їхню фінансову оцінку, проаналізуємо, скільки коштів потрібно для їхнього втілення. Почнемо самі робити все, що зможемо і на що матимемо ресурс. Очевидно, будемо просити фінансової допомоги в держави на те, на що наших грошей не вистачить.

Звісно, головна проблема – це центр міста. По всіх центральних вулицях в ідеалі потрібно буде прокласти каналізаційні труби з відповідним ухилом, а не так, як хочемо. Діаметр має бути щонайменше 300–500 міліметрів. У центрі зробити це досить складно, адже тут немає ухилів, а все буде прив’язано до рівня води в Усті. Технічно це дуже складна задача, я вже не кажу про її вартість. Мова може йти про сотні мільйонів гривень.

Для прикладу, коли ми почали каналізувати вулицю Огієнка і зайнялися колектором від Вербової до річки Устя, то оцінили його приблизно в 110 мільйонів гривень. Там труби здебільшого прокладені, тільки треба буде вдосконалити систему. Можете уявити, які суми будуть у центрі! Питання велике, комплексне, але ми мусимо намітити якусь дорожню карту, рухатися, бодай невеликими кроками. Очевидно, що комплексні заходи будуть розраховані на багато років і не на одну депутатську каденцію.

Крім того існує кілька локальних точок підтоплень, де постараємося все вирішити швидше. Наприклад, на перехресті вулиць Київської та Данила Галицького, біля третьої поліклініки. У тих точках є роздільна каналізація, але дощоприймачі не можуть швидко поглинути велику кількість води.

Інше питання, яке мене дуже турбує – відсутність будь-яких каналізаційних систем у житлових масивах на околицях Рівного – Тинному, Новому Дворі, більшій частині Басового Кута, а також у приміських населених пунктах. Ще гірша ситуація в селах навколо міста. Там навіть натяку на каналізацію немає. Тому всі стоки йдуть у грунт, забруднюючи підземні води. Ще при моєму перебуванні на посаді директора облводоканалу ми закрили через забрудненість верхній крейдяний водний горизонт. На щастя, маємо ще два нижчі: Канилівський і Горбашівський водоносні горизонти, які захищені. Це нас рятує. Також нагадаю, що є каналізація «На Щасливому», в новому масиві, що на березі Басівкутського озера (між озером і вулицею Чорновола), та Царському селі. Набагато гірша ситуація в селах, що розташовані вище по течії річки Устя. Адже, як дослідили науковці «водного» університету, забруднена вода приходить з верхів’я Усті в Басівкутське озеро, а відтак, на біду, озеро виконує функцію відстійника. Все, що приходить зверху, збирається в озері. Тут також плануємо з наступного року деякі заходи, що в ме­жах міста. Але більшість проблем доведеться вирішувати області в селах, які розташовані вздовж Усті. Я навіть не можу уявити, про які кошти йде мова.

 

Публікації рубрики «Довкілля» виходять за сприяння відділу екології управління економіки міста.

Діліться корисною інформацією з друзями: