«Шевченкові дні» у Рівному традиційно відзначають різними мистецькими заходами. Не став виключенням і цей рік. У парку, що носить ім’я Великого Кобзаря, відбувся відкритий поетичний марафон «Іду на сповідь до Тараса».
Цього року, зважаючи на карантинні обмеження, до участі в марафоні запросили невелику кількість учасників. Учні та педагоги з міського НВК №2 у парку біля «Тарасового куточка» читали його поезії. Долучитися до читців мали можливість усі охочі – кожен перехожий міг продекламувати свій улюблений твір. Учасники отримали подяки від організаторів.
Поетичний марафон «Іду на сповідь до Тараса» започаткували більш як 10 років тому міські «Просвіта» та управління освіти. Ініціатори прагнули, аби Шевченкове слово звучало і жило, було знане та шановане не лише в рамках обов’язкових навчальних курсів у школах та вишах, а й у душах рівнян.
– Щоб пізнати Шевченка, його потрібно читати роками, в різні періоди свого життя, приходити до нього і відкривати нові грані в творчості, –
зазначила заступниця начальника міського управління освіти, голова міської «Просвіти» Катерина СИЧИК. – Діти читають у початковій школі здебільшого пейзажну лірику. Згодом, коли підростають, – поезію про національне визволення, про любов до України, а далі – ще складніші твори. Поступово всі, хто любить поезію, ростуть, змінюються доростають до «свого» Шевченка, який посідає особливе місце в їхньому житті. Тому його твори популярні й нині.
Наталія НИРКОВА