Рівненський мислитель впевнений, що COVID відокремив зерна під полови

Про те, що після 2019-го, який мине під символом рівноваги, настане рік глобальних перемін у світі, газета “7 днів” писала півтора року тому в публікації під назвою «Залишився рік, щоб підготуватися».

Тоді в інтерв’ю рівненський майстер східних бойових мистецтв Віктор Сидорович, який сформував власний світогляд на буття, зауважив:

«2019-й буде завершальним у циклі доволі врівноваженого життя, де ми, образно кажучи, ще сидимо на дивані і спостерігаємо за тим, що довкола твориться, по телевізору. А з 2020-го, який буде роком боротьби, ми вже не будемо глядачами, а станемо учасниками переформатування світу».

А сьогоднішня наша розмова із самобутнім мислителем про те, як він оцінює події, що нині відбуваються, в нашому житті.

У COVIDі зашифрований глибокий смисл

– Вікторе Івановичу, кажуть, у житті нічого не буває випадкового. Отож, навіть всякі біди і випробування даються людині з певним задумом. Як твердять мудреці, для того, щоб направити її на шлях істинний. Який урок можна взяти з того, що людство пережило за останні кілька місяців?

– Урок? Коронавірус розставив усе на свої місця, – каже Віктор Іванович. – Він розділив людей на тих, хто мислить, і тих, хто не мислить. На тих, хто може критично думати, і тих, хто до цього не здатен. Усе це з біблійної тематики: відокремлення зерна під полови. Або, як кажуть, час розкидати каміння і час його збирати. Зараз настав період збирати каміння. Людина, яка не підвладна страхові, розумна, вміє аналізувати, бачити далі, ніж інші, спокійно живе і нормально сприймає все, що нині відбувається у світі. Ті ж, хто, як собака Павлова, просто керується інстинктом страху, посіли відведену їм нішу.

Про що йдеться можна збагнути, коли у пошукову систему Google ввести слово «COVID», але окремо – «COV» та «ID», і запросити переклад з англійської. Отримаємо «ідентифікатор». Ідентифікатор чого? «Соv» у перекладі з англійської – корова. Тобто, стадна тварина. Отож, відбувається ідентифікація: хто належить до стада, а хто – ні. Це нормальне явище, яке є програмною системою, а не чиїмось замислом чи творінням. Адже наш світ є програмною системою, і те, що зараз відбувається, – це свого роду ідентифікатор на розумність.



Тому не треба лякатися. Розумна людина зробить з цього певні висновки і почерпне користь. Тобто якщо її висмикнули з суєти життя і помістили на два місяці, умовно, під домашній арешт, то вона використає цей період із користю для себе. Адже в людини з’являється більше вільного часу, немає потреби поринати з головою у вирішення рутинних побутових проблем. Натомість розширюються можливості зайнятися собою. І найважливіше, що зараз необхідно для особистості, – це навчитися мислити. Думати, аналізувати, порівнювати. Тоді карантин обернеться користю. За два місяці можна прийняти багато важливих для себе рішень.

Відтак, я не розглядаю сьогоднішню ситуацію, як якусь небезпечну чи страшну. Хоча, згідно з біблійним проєктом, ідеться про Апокаліпсис Івана Богослова. Те, що нині відбувається, є свого роду пришестям вершника на білому коні. Вершник на білому коні – це мор, світова виразка. За ним має бути вершник на червоному коні. Отож, якщо хтось думає, що все вже скінчилося, то помиляється. Це ще не кінець. Усе матиме продовження. Але не у вигляді вірусу, а в іншій формі. Хто не розуміє, про що я кажу, нехай прочитає Апокаліпсис Івана Богослова, де розповідається про чотирьох вершників Апокаліпсису. Адже недарма на обкладинці журналу «The Economist» за 2019 рік зображені чотири вершники Апокаліпсису. Вершник на білому коні – світова виразка, на червоному – війна, на чорному – голод, на блідому – смерть.

Отож все, що відбувається, розвиватиметься за цією програмою. Це треба розглядати як своєрідні тести, які проходить людина у своїй свідомості. Це означає, що тестується рівень її розвитку. Боятися цього не треба. Лякатися будуть тільки ті, хто не спроможний все це усвідомити. А ті, хто розуміє, сприйме як належне, як лакмусовий папірець, яким перевірятимуть рівень розвитку його розуму, свідомості, людських якостей.

Життя таким, яким воно було досі, вже не буде

– Десь півтора року тому в інтерв’ю нашій газеті ви сказали, що 2019-й буде для людства роком підготовки до глобальних перемін у житті планети, які розпочнуться у 2020-му. Зараз маємо те, що ви й передбачали, чи реальність перевершила всі ваші очікування?

– Так, дійсно я ще на початку 2019-го казав, що 2020-й стане роком великих змін. Ті, хто розбирається у нумерології, знають, що 2020 рік відповідає числу 22, а відтак розуміють, що за усім цим стоїть. Я тоді, щоправда, не знав, що доленосні події будуть пов’язані з коронавірусом. Але зауважив, що у березні 2020 року буде запущена по всій планеті Земля система, що стосуватиметься глобального зараження. Як бачимо, щось подібне й відбувається.

Цей рік буде непростим. Якщо хтось думає, що не сьогодні, то завтра, закінчиться епідемія і на цьому все завершиться, помиляється. Тобто, як кажуть, далі буде. Наступний, 2021-й, стане ще важливішим роком. Це, якщо тлумачити мовою науки, буде своєрідною точкою сенгулярності, з якої розпочнеться відлік нової системи. Про те, якою вона, ця система, буде, я зараз не казатиму. Але вже той факт, що цифризація просувається у суспільство дуже настирливо, свідчить про те, що в майбутньому кардинально змінюватиметься система взаємовідносин між людьми, фінансова система, інфраструктура і спосіб керівництва нею. Тобто «цифра» відіграватиме у житті людей провідну роль.

Ви ж, мабуть, знаєте, що коли на початку минулого століття на території колишньої Російської імперії відбувалася зміна соціально-економічного устрою з капіталістичного на соціалістичний, у 1920 році був затверджений план «ГОЕЛРО» – електрифікації всієї країни. Тоді з’явилася електрика, яка змінила весь устрій життя людей. Отож, фактично через 100 років так само, як свого часу електрика, у повсякденність людей входить «цифра». Відтак, повністю зміниться й наше буття.

Добре це чи погано, вже інша розмова. Але це буде, тому до цього треба готуватися і звикати, усвідомивши, що далі суспільство розвиватиметься через цифрові технології. З одного боку, це буде зручно, а з іншого боку – не дуже добре. В будь-якому разі люди повинні зрозуміти: життя таким, як воно було раніше, вже не буде.

Страх є стражем людської душі

– Пандемію коронавірусу, за однією з версій, вважають планом таємного світового уряду, який прагне шляхом вакцинації взяти під тотальний контроль усе людство. Цікаво було б почути вашу думку про чіпізацію, за допомогою якої начебто прагнуть перетворити людей на біороботів.

– А ким зараз є люди? Хіба вони є кимось іншим? Чому боятися чіпізації, якщо людина чіпована з першого ж дня від народження? Чіпована в якому розумінні? Оцифрована. Адже в кожного в паспорті стоїть номер, дата народження. Людям присвоюють ідентифікаційні коди. Та й усі решта документів, які ідентифікують людину, – атестат, диплом, водійське посвідчення і т.д. – вони всі пронумеровані. Крім того, власники телефонів користуються так званими сім-картами. Все це є елементами шифрування. Тоді питається: для чого в тіло людини вводити ще й якусь «залізячку», якщо про неї й так усе відомо? І не тільки так звана «офіційна інформація». Зараз чимало людей «сидять» у соцмережах, де викладають по суті все своє приватне життя. Скажу більше: кожен другий ходить із мобільним у руках, який практично неможливо вирвати у нього. А тим часом цей мобільний телефон «сканує» все життя людини (місцезнаходження, стан, інтереси, зв’язки, заняття тощо) і передає його на відповідні сервери операторів.

Отож, розповіді про чіпізацію – це страшилка, яка покликана викликати в людини почуття страху. Так, мабуть, і має бути. Тому що звільнення від страху, який є головною енергією нашого світу, – це вірний шлях до спасіння. А звільнитися від нього дуже складно, бо сама система нашого світу постійно продукує страх. І не дивно, адже вся ця система чи матриця (як хочете її назвіть) живе за рахунок цієї енергії. Охоплена страхом людина виділяє енергію, якою підзаряджає ту форму світу, в якій ми знаходимося. Якби зараз усі люди дружно перестали боятися, світ став би іншим, матриця змінилася б.

Таким чином страх є головним ворогом людини. Він штовхає її на необдумані вчинки, поведінку, яка більш притаманна тваринам. Адже тварини і звірі завжди живуть у постійному страху. Їх такими природа створила. Але людина відрізняється від тварини насамперед тим, що вона вміє мислити. Однак якщо людина мислить в енергії страху, тоді вона мало чим відрізняється від тварини. Недарма ж кажуть, що правителі цього світу мають соціум за людське стадо. Але поки страх є єдиною об’єднувальною силою, звільнення від цього стража душі не буде.

Спілкувався Василь ГЕРУС

Постійно бути в курсі новин вам допоможе telegram-канал газети «7 днів»

Діліться корисною інформацією з друзями: