Старші – лідери, а найменші – революціонери.
Мабуть, усім знайомий стереотип про те, що єдина дитина в сім’ї часто виростає егоїстичною і вимогливою. А найменший син чи донька – мамин «мазунчик». Чи правда, що характер і таланти людини можуть бути безпосередньо пов’язані з тим, коли ви народилися: раніше чи пізніше за ваших братів і сестер. Теорію про цей взаємозв’язок висунув ще в 1920-х роках австрійський психіатр Альфред Адлер, який був переконаний у безпосередній залежності характеру та черговості народження.
Він розрізняв чотири порядкові позиції: первісток, єдина дитина, середня дитина та остання дитина в сім’ї.
Первісток
Адлер часто описував становище первістка при народженні другої дитини як становище «монарха, позбавленого трону». Він вважав, що найстарша дитина в сім’ї, найімовірніше, консервативна, прагне влади і схильна до лідерства. Тому такі діти часто стають зберігачами сімейних установок та моральних стандартів.
Єдина дитина
Головною особливістю цього способу життя стає залежність та егоцентризм. Єдина дитина ніколи ні з ким не ділила свого центрального становища, не боролася за цю позицію з братами чи сестрами. У результаті в таких дітей часто бувають труднощі в стосунках з однолітками.
Друга (середня) дитина
Другій дитині від самого початку задає темп старший брат чи старша сестра: ситуація стимулює її побивати рекорди старшого сиблінгу (сиблінги – діти одних батьків, – прим. ред.). Завдяки цьому нерідко темп її розвитку виявляється вищим, ніж у старшої дитини. «Вона поводиться так, ніби змагається в бігу. Якщо хтось вирветься на пару кроків уперед, вона поспішить його випередити. Вона постійно мчить на всіх парах», – стверджував науковець.
У результаті друга дитина виростає суперником і честолюбцем. Її стиль життя визначає постійне прагнення довести, що вона краща за свого старшого брата чи сестру. Адлер також вважав, що середня дитина може ставити собі непомірно високі цілі, що фактично підвищує ймовірність можливих невдач.
Найменша дитина
Молодша дитина має одну перевагу: в неї висока мотивація перевершити старших сиблінгів. В результаті така людина часто стає найшвидшим плавцем, найкращим музикантом, найбільш честолюбним студентом. Адлер іноді казав про «молодшу дитину, яка бореться», як про можливого майбутнього революціонера. Вчений був переконаний у тому, що прагнення до переваг є вродженим і що ми ніколи від нього не звільнимося, тому що це прагнення і є саме життя.
Теорія про те, що порядок народження впливає на особистість і IQ, стала популярною. Вчені з Лейпцігського університету і Університету Йоганна Гутенберга в Майнці (Німеччина) провели дослідження і вивчили більш ніж 20000 дорослих зі США, Німеччини і Великобританії. У дослідженні вони порівнювали братів і сестер в сім’ях і порядок їх народження.
З’ясувалося, що старші діти мають більш високі показники в тестах на інтелект, хоча не такі й значні. Вчені не знайшли ніяких доказів того, що черговість народження впливає на емоційну стабільність і уяву.При проведенні іншого дослідження було знайдено більше доказів того, що порядок народження впливає на формування особистості. Вчені проаналізували характери 370 000 старшокласників зі США.
Головні висновки, які вони зробили: первістки чесніші й схильні до лідерства, а також менш товариські та стійкі до стресу. Середні діти більш сумлінні й старанні. А молодші відкриті й товариські. Діти, які були єдиними в сім’ї, часто знервовані, але при цьому досить товариські та соціальні.
Ксенія БОЙКО