Коли камінь починає говорити…, Рівненські дослідники з блогу «Я – Історія» розповіли про концепт наступного проєкту.
Відтворення історичних та культурних цінностей, як елемент Української Державності. І саме в День Української Державності, 28 липня, керівник рівненського історичного блогу «Я – Історія» розповів, яким би був мирний 2022 рік для творчого об’єднання «То-Сьо». Команда планувала реалізацію проєкту «Я – Історія. Забутий Храм. Коли камінь починає говорити».
«Камінь – це кам’яні руїни, камінь – це матеріал для відбудови історичної пам’яті, камінь – це носій інформації, ще з давніх часів на кам’яних стінах увічнювали інформацію. І щоб руїни не стали могильним камінням нашої історії та культурної спадщини, ми маємо з ним «поговорити», відновити історичну справедливість, настав час зібрати каміння й відродити цінності нашої України. Дубенський Хрестовоздвиженський монастир заснований на початку 16 сторіччя був суттєво пошкоджений під час боїв Другої світової війни, а згодом зруйнований вщент. Радянська влада «віддала шану» Храму, організувавши на місці руїн сміттєзвалище та побудувавши очисні споруди.Понад п’ять століть Хрестовоздвиженський монастир був одним з релігійних, освітніх й культурних центрів Дубна та околиць. За свою історію обитель приймала у своїх стінах багатьох видатних релігійних та культурних діячів. 20 років ігуменом монастиря був православний святий Йов Почаївський. Тут у свій час жили і працювали Мелетій Смотрицький (автор «Граматики слов’янської»), Касіян Сакович (ректор Київської братської школи).
Головний спадок, залишений храмом в історії – це «Дубенське Четвероєвангеліє», шедевр українського книгописання, яке написав у 1539-1566 роках ієромонах Арсеній. Книга збереглася й існує сьогодні, проте в фондах російської державної бібліотеки.
Ідея проєкту в створенні ансамблю інтерактивних експозицій, пов’язаних з історією монастиря та промоматеріалів з метою їх об’єднання в один туристичний маршрут від села Панталія до Дубенського замку. Опис продуктів проєкту «Забутий Храм. Коли камінь починає говорити»:
- Експозиція «Руїни Дубенського Хрестовоздивженського монастиря», в котрій під склом на вході до подвір’я нині діючого Хрестовоздвиженського храму с. Панталія розміщені рештки збережених руїн монастиря (оригінальний камінь з руїн закладений разом з капсулою у відновленому монастирі);
- Мультимедійний музейний простір в новому Хрестовоздвиженському монастирі, головними експонатами якого є репліка «Дубенського Четвероєвангелія», відреставрований посох першого намісника монастиря та елементи ефектів присутності (с. Панталія);
- Інтеграція технології доповненої реальності на місці історичного розташування монастиря біля встановленого нині хреста (передмістя Дубно);
- Оновлена експозиція келії ієромонаха Арсенія (автора «Дубенського Четвероєвангелія») з використанням мультимедійних технологій та ефектів присутності (Державний історико-культурний заповідник м. Дубна);
- Мультимедійні лавочки з вбудованим аудіогідом на території бастіону Дубенського замку з видом на краєвид, де раніше розташовувався Храм;
- Відновлення будівлі монастиря за допомогою доповненої реальності при перегляді краєвиду з бастіону Дубенського замку;
- Репліки «Дубенського Четвероєвангелія» та їх розміщення у Храмі с. Панталія, експозиції у Дубенському замку, бібліотеці семінарії у м.Рівне та у м. Києві;
- Меню монашого обіду (звичайний й пісний), котрий можна буде скуштувати у Дубенському замку;
- Розважальний майстер-клас з книгописання для відвідувачів екскурсії;
- Документальний фільм про історію монастиря та його культурний спадок;
- Розміщення на сайті Державного історико-культурного заповідника м. Дубна окремої сторінки про історію Храму (документи, книжки, фото, фільму про історію храму, онлайн екскурсія);
- Реально діючий туристичний маршрут на базі створених та оновлених об’єктів, де екскурсійні пропозиції доповнюються обідом зі страв з раціону монахів та майстер-класом з рукопису.
Команда реалізації кожного з елементів проєкту підібрана і концепти прописані. З супер цікавого, це записані передсценарні інтерв’ю з тими, хто Храм бачив своїми очима, крайній запис був 20 лютого, а фільм взагалі в новій концепції для нас й з подорожами у часі #такіділа».
Саме такий ансамбль культурних продуктів планували представити в кінці літа учасники проєкту «Я – Історія». Проте, від планів ніхто не відмовляється, як пише автор проєкту Руслан Плясуля:
«Зробимо це разом після нашої Перемоги! Все буде Україна! Слава нації!».
Нині ж, команда проєкту частково працює на Волонтерській кухні ЗСУ та служить у Збройних силах України
Анонс проєкту «Я – Історія. Забутий Храм» у Facebook.