Досвідчені городники кажуть: якщо хочеш, щоб огірки тебе любили — ти мусиш полюбити їх першим. А любов — це не тільки вода й підживлення, а й увага. І от серед усієї тієї уваги є така штука, як пасинкування.
Колись мене навчив цього мій батько і тепер не уявляю огіркового сезону без цієї процедури.
Пасинкування — це коли прибираєш оті дрібні пагони, що ростуть у розвилці між стеблом і листком. Вони ніби не заважають, але й користі особливої від них немає. А головне — вони тягнуть із рослини силу. І якщо їх не прибрати вчасно, то огірок замість плодів починає гнати зелень — красиву, але марну.
Коли братися за справу?
Ми завжди починаємо, коли бачимо 4–6 справжніх листочків і перші зав’язі. Раніше – зарано, пізніше – уже важче рослині. І головне – не хапатись одразу за всі кущі, а поступово. Бо огірки – вони як люди: не люблять різких змін. Якщо зразу обрізати все – можуть образитись, навіть ріст зупинити.
У себе ми робимо так. У нижній частині куща – до 4–5 вузлів – прибираємо все, і пасинки, і зав’язі. Там нічого корисного не виросте, тільки відтягне поживні речовини. Далі вже трохи поблажливіше – лишаю по одному листочку й зав’язі. А вгорі даю волю – хай росте, як хоче, якщо кущ сильний. Це як у сім’ї: малих – за руку, дорослим – свободу.
І от ще, не лізьте з ножицями в спеку або після дощу. Спека, то стрес, дощ – то грибок. Найкраще рано вранці або вже ввечері, коли спека спала. І завжди з чистим інструментом. Я маю маленькі ножички, які тримаю спеціально для цього. Знайшов пасинок – клац і поїхали далі.
А якщо у вас кущові сорти, то не чіпайте їх. Вони й без пасинкування дають гарний врожай. Це більше для тих, що плетуться, обвиваються отам без контролю буде хаос.
Основні помилки, які можуть все зіпсувати
Найбільша помилка робити все одразу. Рослина не витримає, впаде в шок, і замість огірків отримаєте сплячу зелену масу. Все треба поступово. Зайвий поспіх ворог.
Друга біда – невдалий час. У спеку чи після дощу ліпше не чіпати огірки. У першому випадку — обгорять місця зрізів, у другому — отримаєте грибок. Ну й брудний інструмент — це як немитими руками влізти до борщу. Інфекція і гниль вам точно не потрібні.
І ще: не відкладайте надовго. Якщо пасинок уже здоровенний, то він уже взяв своє. Видалити його наче вирвати зуб із корінням. Краще прибирати малим і всім буде добре.
Підсумуємо простими словами
Пасинкування, це не забаганка, а хороший спосіб мати щедрий урожай. Але робити його треба з розумом, не нашкодивши. Подивились на рослину, оцінили ситуацію, обрізали, де треба і спокійно пішли далі. Все в міру.
Спробуйте на кількох кущах. Подивитесь, як поводяться, як ростуть, і самі зрозумієте, де золота середина. Огірки вам дякуватимуть – і виглядом, і смаком, і кількістю.
А ще порада: тримайте під рукою маленькі чисті ножиці. Побачили зайве – клац, і справу зроблено. Без паніки, без суєти.
Читайте також:
- Які “сусіди” найкращі для огірків на городі
- Чим підживити огірки у червні, щоб вони не жовтіли і були смачними