Великодній тиждень, що слідує за Вербною неділею і передує Великодню, займає особливе місце в календарі українського селянина. У народі цей час відомий як Страсний тиждень і має велике значення не лише для духовного життя, але й для сільськогосподарських робіт.
Про це пише AgroTer.
З давніх-давен українські господарі керувалися певними правилами та прикметами, пов’язаними з цим періодом, які допомагали їм планувати весняні роботи та передбачати майбутній урожай.
Сільськогосподарські традиції та заборони
Страсний тиждень в українській традиції був часом, коли певні види робіт у полі та на городі або заохочувалися, або суворо заборонялися. Так, у Чистий четвер (який у 2025 році припадає на 17 квітня) до сходу сонця господарі намагалися виконати особливі ритуали, спрямовані на майбутній урожай.
У цей день традиційно сіяли мак, вважаючи, що він буде захищений від шкідників і дасть щедрий урожай. Також існував звичай обходити поля з хлібом і свяченою водою, щоб захистити майбутні посіви від негоди та шкідників.
У Страсну п’ятницю категорично заборонялося працювати із землею – орати, копати, садити. Натомість Великодня субота була сприятливим днем для певних видів садових робіт. Вважалося, що засіяні у цей день культури будуть особливо плідними, хоча важка фізична праця все ж була небажаною.
Великодні прикмети для землеробів
Наші предки уважно спостерігали за погодою під час Великоднього тижня, виводячи з неї прикмети для майбутнього врожаю:
- Якщо на Страсному тижні погода ясна і тепла – літо буде сприятливим для хліборобства.
- Дощ на Страсну п’ятницю віщував дощове літо і можливі проблеми зі збором зернових.
- Повний місяць під час Великодня пророкував добрий урожай фруктів.
- Якщо перший день після Великодня (Світлий понеділок) сонячний – вродить багато ягід.
Особливе значення мали пророцтва погоди, які могли вплинути на строки посівних робіт.
“Яка погода на Великдень, така й на Трійцю” – казали українці, плануючи свої господарські справи.
Сучасні агропрактики, що зберігають традиції
Попри активний розвиток аграрних технологій, деякі українські фермери досі поєднують традиційні знання з сучасними методами ведення господарства. Багато господарств, особливо родинних та невеликих фермерських господарств, досі зважають на народний календар при плануванні своїх робіт.
З Великоднім періодом також пов’язані традиції приготування ґрунту для посівів та благословення майбутнього врожаю. У деяких регіонах України й сьогодні практикується освячення зерна для посіву на Великдень або зберігання великодньої шкаралупи для захисту рослин від шкідників.
Народна мудрість говорить:
“Як посієш до Великодня – збереш врожай доволі, а посієш після Великодня – збереш сім колосків з поля”.
Це свідчить про важливість своєчасного початку сільськогосподарських робіт відносно великодніх свят.
Великодній тиждень для українського селянина завжди був періодом, коли духовне життя тісно перепліталося з господарським, а релігійні практики підтримували сільськогосподарську діяльність. Ці традиції, збережені протягом століть, демонструють глибинний зв’язок українців із землею та їхню повагу до природних циклів.
Читайте також: Що не можна садити у Страсний тиждень