Як зробити медичні послуги доступними, якісними та безоплатними для пацієнтів? Саме про це дискутували на Рівненщині.
Участь у відвертій розмові про завтрашній день галузі охорони здоров’я взяли профільний міністр Віктор Ляшко, голова НСЗУ Наталія Гусак, начальник Рівненської ОВА Віталій Коваль, керівники медичних закладів різних рівнів, голови всіх територіальних громад. Зустріч пройшла в новому надсучасному корпусі Національного університету «Острозька академія».
Ігор ПАСІЧНИК, ректор Острозької академії, Герой України:
– Знаково, що саме тут народжується нова історія нашої медицини. У ХVI столітті княжна Гальшка Острозька заповіла «шість кіп золотом на шпиталь, академію та монастир…». Тобто коштом меценатки спорудили насамперед шпиталь, в якому безоплатно лікували людей (власне, надавали медичні послуги) брати-капуцини. А наш князь Василь-Костянтин Острозький переможно розбив московську орду в битві під Оршею ще в 1514 році. Гадаю, що під керівництвом випускника нашої академії головнокомандувача Валерія Залужного Україна розіб’є цю орду навіки. А медичні послуги, як і в історичній ретроспективі, зробимо доступними для людей під керівництвом нашого земляка Віктора Ляшка.
Віктор ЛЯШКО, міністр охорони здоров’я України:
– Ми розпочали третій етап реформування галузі – інфраструктурний. Наше його бачення викладене у постанові Кабінету Міністрів №174 від 28 лютого. Медична допомога ґрунтуватиметься на трьох китах: доступність, якість та безоплатність послуг для пацієнта. Цей підхід має бути пронизаний високими моральними принципами. Бо є речі, які, власне, вирішуються зовсім не з допомогою грошей. Переконався в цьому, ознайомившись з історією та сьогоденням Острозької академії. Три останні роки пандемії коронавірусу та війни поставили нас перед новими викликами. Так Світовий банк вже оцінив прямі й непрямі збитки в охороні здоров’я України в 16 мільярдів доларів. Чи зможе держава за такої ситуації інвестувати такі кошти в галузь? Ні. Тому потрібні пріоритети, визначені нашим із вами соціальним договором, що буде реалізований через спроможну мережу медичних закладів. Щоб мати максимальний результат у мінімально короткі терміни – найближчі три-п’ять років.
Спроможна мережа – це три типи закладів: надкластерні (приміром, на Рівненщині це Обласна клінічна та Обласна дитяча лікарні); кластерні (як-от Центральна міська лікарня Рівного) та загальні, що діють на території однієї або кількох громад. У кожного типу буде свій перелік функцій, якого треба чітко дотримуватися. Тому без фінансової стійкості тут не обійтися. Якщо ж заклад не потрапив до мережі, він може шукати інші джерела виживання, щоб підтягнути певні критерії та, можливо, згодом увійти до неї. Бо спроможна мережа – живий механізм, який буде змінюватися відповідно до реалій вкрай непростого часу.
Олег ВІВСЯННИК, директор Департаменту цивільного захисту населення та охорони здоров’я Рівненської ОВА:
– До першого травня, як і передбачено постановою Кабміну, ми надамо до МОЗу чіткий трирічний план розвитку спроможної мережі закладів охорони здоров’я. Звісно з урахуванням пропозицій кожного медичного закладу, який знаходиться в конкретній громаді. Його керівника призначає власник – громада в особі голови. Тому співучасть місцевого самоврядування у цих процесах надважлива: маємо взяти до уваги кількість жителів на певних територіях (в тому числі внутрішньо переміщених осіб), їх структуру за віком, статтю, наявну інфраструктуру, логістику, наближеність до закладів, які надають аналогічні послуги. З урахуванням цих факторів максимально оперативно напрацюємо дієві «маршрути пацієнта». Тож закликаю до невідкладної роботи. Маємо чітко побачити розвиток галузі щонайменше у трирічній перспективі.
Наталія ГУСАК, голова НСЗУ:
– Для мене ключове слово – безоплатність медичних послуг для людей. Адже ми часто отримуємо скарги на вимагання коштів у лікарнях на ліки та витратні матеріали. І це в той час, як програму медичних гарантій майже стовідсотково (вдумайтеся!) фінансують наші міжнародні партнери. Приміром, для Рівненщини у воєнному 2022-му НСЗУ оплатила за цією програмою 4,36 мільярда гривень. Сподіваюся, ці кошти дійшли до кожного конкретного пацієнта. Але що ми бачимо? Недостатньо працює програма «Доступні ліки», яку уряд не згорнув, а навіть посилив за умов війни двома новими напрямами. Зокрема на Рівненщині безкоштовно або ж із незначною доплатою (а саме за такими принципами діє програма) отримують ліки 132 тисячі пацієнтів, тоді як у 2019-му їх було 56 тисяч. Тож торік для відшкодування вартості препаратів аптекам, що працюють у «Доступних ліках» в області, ми спрямували 41 мільйон гривень. Але помічаємо, що ці аптеки розташовані здебільшого в містах, тож до села програма, на жаль, не доходить. От вам і «доступність» «Доступних ліків».
Віктор ЛЯШКО:
– І це при тому, що в кожному медзакладі є аптека або ж аптечний пункт. Утім лише 30 відсотків з них працюють у програмі «Доступні ліки». Спостерігається нонсенс: держава спрямовує для допомоги людям ресурс, а вони не можуть ним скористатися. Тому ми передбачимо для медзакладів в угодах із НСЗУ обов’язковий пункт: ті, хто орендує приміщення під аптеки, повинен працюватиу програмі «Доступні ліки». Тоді селянам не доведеться їздити по них до міст.
Загалом же за програмою медичних гарантій за перших три місяці 2023-го НСЗУ вже спрямувала для Рівненщини мільярд гривень. Ці кошти мають бути витрачені на заробітну плату медиків, ліки та витратні матеріали, але аж ніяк не для накопичення на рахунках – скажімо, для придбання вартісного обладнання. Застерігаю керівників від таких рішень. Наші електронні можливості дозволяють відстежити як залишки коштів на рахунках закладів, так і їхній рух. Наслідки неефективного менеджменту призведуть до того, що НСЗУ просто призупинить співпрацю з таким закладом. Ми прагнемо прозорого партнерства, що працює на цілковитій довірі. Попри війну, поповнюємо лікарні медичним обладнанням. Так від початку року до лікарень області вже надійшло 8 автомобілів швидкої медичної допомоги, ангіограф, 4 анестезіологічні апарати, апарат вакуумної терапії ран та електрохірургічний, 2 рентгенівські апарати з C-аркою та 9 пересувних, 17 – УЗД, 7 – ШВЛ, 4 електрокардіографи, 6 капнографів, 13 кисневих станцій, два комп’ютерні томографи та 23 монітори пацієнта. Значну частину перерахованого придбано в межах спільних зі Світовим банком та Глобальним фондом проєктів МОЗ, централізованих закупівель. Зокрема й коштом фонду United-24. На місцях маємо зробити все, аби оперативно ввести його в експлуатацію.
Три роки поспіль держава підтримувала навіть неефективні медзаклади через дофінансування, даючи можливість модернізуватися, збалансувати свою роботу з реальними потребами людей, підвищити її продуктивність. Та далеко не всі належно скористалися такою можливістю. Приміром, Міська дитяча лікарня в Рівному досі фінансово нестабільна, тоді як Володимирецька багатопрофільна однойменної територіальної громади на рівненському Поліссі має навантаження на одного лікаря вище, ніж оптимальне. Тож її бюджет зріс утричі, не зважаючи на пандемію та війну. Порада, колеги: женіться не за статусом лікарні, а за якістю допомоги землякам.
Іван КАРАЇМЧУК, головний лікар Володимирецької багатопрофільної лікарні:
– НСЗУ фінансує 19 пакетів послуг, які ми безоплатно надаємо пацієнтам. Серед них – хірургічні операції, стаціонарна допомога при інсультах, при пологах. При цьому 30 відсотків пацієнтів їдуть до нас народжувати із сусідніх громад. Розвиваємо платні послуги як-от: перебування в стаціонарі у палатах з поліпшеними умовами; стоматологічні, що поза програмою медичних гарантій; чи, приміром, бальзамування тіла покійника. Отже продуктивність праці наших лікарів дозволяє їм отримувати заробітну плату від 20 до 40 тисяч гривень – у залежності від кількості наданих послуг. Приміром, лише пологів ми торік прийняли 673: Україна Поліссям приростає.
Нині наш заклад модернізований і фінансово спроможний. Щоправда, ми поетапно йдемо шляхом реформування щонайменше п’ять років. Практично всі послуги (водопостачання, опалення, харчування, прання) передали на аутсорсинг – тобто делегували ці функції більш професійним надавачам. У кілька етапів оптимізували чисельність медпрацівників. З допомогою місцевої влади та за участі в різноманітних грантових програмах закуповуємо нове обладнання, поліпшуємо умови перебування пацієнтів. Розуміємо: конкуренція на ринку медичних послуг висока. Виграє її той, хто ефективніший. Людина ж має можливість обирати, де саме їй народжувати чи оперуватися.
Олег ШРАМ, директор ЦПМСД «Центральний» Рівненської міської ради:
– Позиціонуємо себе як заклад, орієнтований на пацієнта. Ми – первинна ланка, яка до нього найближча. Тому головне для нас – довіра. Лікар та пацієнт мають бути партнерами, а в наданні та отриманні медичних послуг почуватися максимально комфортно. У нас працює 300 медиків, з яких 60 лікарів. Послуги надаємо для 110 тисяч пацієнтів. Нині до них додалося щонайменше сім тисяч внутрішньо переміщених осіб: «Центральний» визначений профільним закладом для роботи з цією категорією співгромадян.
Кілька років тому ми утворили опікунську раду з авторитетних у місті людей. Тож ключові рішення щодо пріоритетів розвитку та ефективності нашої роботи через оцінку потреб громади в нас ухвалюються виключно колегіально. Цим досвідом активно цікавляться колеги на «вторинці» в різних куточках України.
Нині фінансова модель нашої роботи така: медичні послуги фінансує НСЗУ, держбюджет відшкодовує вартість ліків пільговим категоріям пацієнтів та за програмою «Доступні ліки», міський бюджет – комунальні видатки. Заробляємо й самі. Зокрема, колишнє відділення профоглядів перетворили на відділення платних послуг, встановивши порівняно невисокі тарифи.
Втім капітаційна ставка залишається незмінною вже два роки поспіль, а витрати на медикаменти невпинно зростають. Яка тут позиція перших керівників галузі?
Наталія ГУСАК:
– Ми працюємо над збільшенням капітаційної ставки разом із міністерством фінансів та нашими партнерами. Зокрема, Світовим банком. І вже до липня представимо нові тарифи на медичні послуги. Крокуємо в ногу з непростим часом і розуміємо його виклики.
Віталій КОВАЛЬ, начальник Рівненської ОВА:
– Важливо, що на завершальному етапі реформи охорони здоров’я перші керівники галузі обговорюють її з бенефеціарами очі в очі. Так, питань звучить багато. Так, є чимало моментів, які треба змінити. Тож зворотний зв’язок важливий. Наше спільне з головами громад завдання – без жодних політичних реверансів побудувати спроможну мережу охорони здоров’я через ухвалення вчасних і водночас виважених рішень. Можливо, вони будуть не зовсім м’які. Але йдеться про бачення розвитку галузі щонайменше на покоління вперед. Тобто ми з вами беремо на себе величезну відповідальність і не маємо морального права схибити.
ВИСНОВКИ: Для охорони здоров’я нині час величезних викликів. Але водночас і можливостей. Все залежить від того, як ними скористатися. Керівникам медичних закладів варто гнатися не за вивіскою чи статусом, а за якістю надання послуги, її доступністю та безоплатністю для кожного конкретного пацієнта. Самі ж керівники мають бути ефективними кризовими менеджерами. Настав час виважених та відповідальних рішень, які змінять галузь не на роки – на цілі покоління. Тому важливо відкинути політичну кон’юнктуру й сьогоденну вигоду та керуватися принципами професійності і моралі.
Інна ОМЕЛЯНЧУК