В останні роки в питаннях дитячого здоров’я вималювалася стійка тенденція – усе більше дітей мають проблеми із мовленням: пізно видають перші слова і зв’язні речення, розмовляють нечітко, плутають звуки.
А буває й таке, що малюк говорить багато, але це якась своя, нікому не зрозуміла мова. Однак ставлення до цієї проблеми у більшості не дуже серйозне. Мовляв, так чи інакше, рано чи пізно, дитина усе одно розмовлятиме як усі. А якщо ні? Як відрізнити серйозні труднощі з мовленням від особливостей розвитку? 
Про це ми запитали у практичного психолога, психотерапевта, сімейного консультанта Анни РОМАНИК.
– Тож чи варто взагалі із цим питанням звертатися до фахівців?
– Розвиток дитини – довгий та непростий шлях вгору. Структура людського мозку вибудовується безперервно з моменту появи малюка на світ. Перші роки життя безпосередньо впливають на структуру зв’язків між нейронами, формуючи міцну, або крихку основу для навчання, психічного здоров’я та поведінки. Першими розвиваються сенсорні зони, необхідні, наприклад, для повноцінного зору та слуху. Потім – зони мовних навичок і когнітивних (пізнавальних) функцій.
- Рівненські випускники почали отримувати медалі
- 1 вересня школярі до школи підуть, але не всі – нові правила адаптивного карантину
І якщо для новонародженого малюка цілком достатнім є розвиток основних чуттів, автоматичних функцій (рефлексів) та рухової активності, то у старших дітей (в ідеалі до 3-х років) повинна бути розвинена потреба в різноманітній діяльності. Саме у віці до 3-х років уже закладені здатності до навчання, соціальної взаємодії та емоційного реагування. А чи можлива соціальна взаємодія без комунікації? І що таке комунікація на найпростіших, доступних для дитини рівнях? Відповідь на ці питання знає кожен. Головне – просто проаналізувати будь-який день, проведений з малюком. Адже за його розвитком обов’язково мають слідкувати батьки.
– Можете назвати ключові моменти, ті «дзвіночки», побачивши які, варто звернутися до фахівця?
– Усі діти різні, однак існує низка ознак, які повинні змусити батьків записатися на консультацію до спеціаліста:
- малюк у віці 4-5 місяців не реагує на появу дорослих та не посміхається при появі близьких людей;
- до 9 місяців не з’явилося «лепетання», яке складалося б зі складів, що повторюються;
- дитина не докладає зусиль, аби щось попросити у дорослих. Наприклад, показуючи на предмет, виставляючи долоньку з прохальним жестом, кажучи «дай» чи в будь-який інший спосіб демонструючи своє бажання;
- малюк не реагує на своє ім’я;
- до 2-х років не з’явились найпростіші, бодай перекручені «дитячою мовою» слова;
- до 2-х років дитина не розуміє найпростіших прохань типу «принеси мені…», «підійди до мене»;
- словник малюка має лише кілька слів, і ця кількість не збільшується.
Буває таке, що дитина говорить, але на своїй специфічній мові. Це може здаватися навіть милим. Однак це теж сигнал про проблему. Коли малюка в 3 роки розуміє лише мама, тоді обов’язково слід проконсультуватися з фахівцями. Відсутність прогресу і розвитку свідчить про те, що щось не так.
– Тобто ви радите звертатися за консультацією, як тільки батьки помітили якісь тривожні ознаки в поведінці свого малюка?
– На жаль, часті випадки, коли батькам, які стривожені тим, що малюк не говорить, радять почекати до 3-4-х років, бо «розговориться» або «це ж хлопчик». Дитячий організм унікальний своєю здатністю до компенсації. І чим раніше, батьки (разом із психологом, логопедом і іншими спеціалістами) почнуть працювати над проблемою, тим більші шанси її подолати.
Тому важливо пам’ятати: кожен малюк – індивідуальність. Але консультація у психолога – це не так страшно, як може уявлятися. І якщо все добре, психолог підтримає та додасть впевненості у ваших методах виховання та розвитку. Якщо ж щось іде не так, підтримає та підкаже, як діяти далі.
Розпитувала Наталія НИРКОВА
Постійно бути в курсі новин вам допоможе Telegram-канал газети «7 днів»