Вчитель попросив учнів принести до школи помідори й дати кожному з них ім’я. Що з ними сталося далі?
Вчитель попросив учнів принести до школи помідори у поліетиленовому пакеті. Кожен помідор має бути названий на честь того, кого ненавидить ця дитина, тобто кількість помідорів повинна бути рівна числу людей, яких ненавидить учень.
Цей день настав, усі діти добре підготувалися та принесли свої помідори. У когось два, у когось три, у когось п’ять, а у когось навіть 20.
Вчителька сказала учням, що вони тиждень мають носити помідори скрізь, куди вони ходили. З плином днів діти стали скаржитися на гниль і запах помідорів. Діти, які мали багато помідорів, скаржилися, що вони надто важкі, щоб нести їх і що їхній запах турбує.
За тиждень вчитель запитав учнів: «Як ви прожили цей тиждень?»
Діти скаржилися на жахливий запах та велику вагу помідорів, у кого їх було багато. Вчитель сказав: «Це дуже схоже на те, що ти носиш у своєму серці, коли тобі не подобаються деякі люди».
Від ненависті серце нудить, і ти носиш цю ненависть усюди.
Якщо ви тиждень не можете переносити запах тухлих помідорів, уявіть вплив гіркоти на ваше серце, коли ви носите його щодня.
Серце – прекрасний сад, що вимагає регулярного очищення від непотрібних бур’янів.
Пробач тих, хто образив тебе.
Це звільняє місце для зберігання добрих речей.
(Принц Лоледі)
- Колір як слово у рівненської мисткині, що бачить і пише серцем
Художній процес для Наталії Демедюк стає медитацією та самовираження, сповненою символізму й метафор. Вона використовує фарби, як візуальне відображення своїх поетичних думок. І тоді кольори стають не лише елементами композиції, а й носіями глибоких емоцій, які вона вміє передавати через…
Читайте також: Велике бурштинове серце України – з Рівненщини