В Україні лікарі помічають різке зростання кількості передчасних пологів у деяких регіонах.
У пологових будинках і Харкова, і Львова ВВС розповіли, що за останні кілька тижнів кількість передчасних пологів подвоїлася або потроїлася через стрес і медичні проблеми, пов’язані з війною.
“Інфекції, відсутність медичної допомоги, погане харчування: війна створює ризик передчасних пологів, – каже докторка Кондратова. – У нас уже був високий рівень передчасної народжуваності, тому що у нас було багато пацієнтів з Донецька та Луганська. У зонах конфлікту жінки проводять багато часу в переповнених підвалах, де активні інфекції. І жінкам також важче отримати медичну допомогу, коли вони її потребують”.
Хоча відсоток передчасних пологів у її клініці зріс, лікар каже, що загальна кількість її пацієнток скоротилася, оскільки жінки тікають від бойових дій у Харкові.
А ось у Львові, подалі від лінії фронту, навпаки, спостерігають наплив пацієнток.
Киянка Ірина Зелена втекла до Львоваперед пологами: “Ми поїхали через масові обстріли, – каже вона. – Ми весь цей час сиділи у сховищі”. Вона вважає, що саме стрес перших днів у сховищі посприяв тому, що її діти Вікторія та Вероніка – народились на понад сім тижнів раніше.
У цьому ж пологовому відділенні, Ольга Богадиза на шостому місяці вагітності також чекає двійню. Вона теж втекла з Києва, прагнучи знайти безпечне місце для своїх дітей, подалі від обстрілів і комендантської години. Розповідає, що до Львова їхали три дні, і весь цей час від страху вона не могла ні їсти, ні пити.
“Чи чули ви вислів “тваринний страх”? Це не як страх болю чи пологів – це страх, від якого болить шкіра. Ти так боїшся, що не можеш ні їсти, ні думати. Коли я приїхала до Львова, лікар сказав, що я схудла на 3,5 кг, і що життя моїх дітей було в небезпеці, оскільки їх розвиток зупинився”, — говорить Ольга Богадиза.
Її близнюки знову почали рости. Її п’ятирічний син під час кожного візиту запитує, коли народяться його брати.
У Харкові, за словами докторки Кондратової, працівники прийняли рішення залишитися в палаті інтенсивної терапії з найменшими немовлятами, навіть після повітряної тривоги. Зі слів лікарки дитину 600 г не можна брати в підвал. Адже це може бути подорож в один бік. Тож лікарі залишаються з дітьми і разом з ними пережають бомбардування.
“Коли діти передчасно народжені, вони потребують різного роду медичної допомоги, і все частіше цю допомогу доводиться надавати у сховищах, де не мають гігієни, обладнання та постійні бомбардування, – каже речник ЮНІСЕФ Джеймс Елдер. – Напади на лікарні, невибіркові обстріли, недопущення гуманітарної допомоги дітям – це явні порушення міжнародного гуманітарного права”.