Солодощі завжди були улюбленими ласощами серед українців. Проте не всі цукерки однаково безпечні для здоров’я. Деякі з них містять небезпечні інгредієнти, які можуть завдати шкоди організму. Серед них і трансжири.
Цукерки з трансжирами
Часто у складі цукерок містяться трансжири — це гідрогенізовані рослинні олії, які використовують для покращення текстури та збільшення терміну зберігання. Вони підвищують рівень «поганого» холестерину та можуть сприяти розвитку серцево-судинних захворювань. Особливо багато трансжирів у шоколадних батончиках «Снікер», «Марс» та «Баунті», а також у дешевих карамелях та ірисках.
Небезпечні підсолоджувачі та надлишок цукру
Більшість фабричних цукерок містять величезну кількість цукру, що може призвести до розвитку діабету, ожиріння та проблем із зубами. Деякі виробники додають штучні підсолоджувачі, такі як аспартам, сахарин або сироп глюкози-фруктози, що впливають на метаболізм і можуть викликати залежність. Найбільш «солодкими» з цієї точки зору є льодяники, глазуровані шоколадом цукерки та жувальні солодощі типу «Чупа-Чупс».
Штучні барвники та ароматизатори
Для привабливого вигляду та смаку багато виробників додають штучні барвники та ароматизатори, які можуть викликати алергічні реакції та навіть токсичну дію на організм. Найнебезпечніші барвники – тартразин (E102), понсо 4R (E124) та кармазин (E122). Вони часто зустрічаються у яскравих жувальних цукерках, таких як «Скітлз» та «Мамба».
Як вибрати безпечні цукерки?
Щоб уникнути негативного впливу, варто уважно читати склад цукерок перед покупкою. Краще віддавати перевагу натуральним солодощам – чорному шоколаду з високим вмістом какао, фруктовим пастилкам або домашнім ласощам.
Джерело РБК-Україна.
Читайте також: Яке печиво найшкідливіше?
Редактор сайту «Сім днів» і журналіст стрічки новин. Працює з оперативною інформацією, готує новини та долучається до створення авторських матеріалів для сайту.
Має значний досвід роботи у медіа. Протягом 1991–2009 років був технічним редактором газети “America” (Філадельфія, США), де відповідав за дизайн і верстку, підготовку графічних матеріалів, фоторепортажів та готового макету видання.
Володіння англійською мовою використовує для перекладу матеріалів, підготовлених у межах грантових проєктів, які редакція публікує на окремому піддомені для іноземних читачів.