Як це не прикро, але в нашому суспільстві теми, що стосуються психічного здоров’я вважаються неприйнятними для широкого обговорення. Прикро, бо за статистикою чимало українців мають проблеми саме в цій сфері. Тому й не дивно, що такі теми обростають численними міфами й домислами.
І депресія, яка належить до розладів психіки, – не виняток. найбільш поширені міфи про депресію нам розповіла кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука», практичний психолог вищої кваліфікаційної категорії, системний сімейний психотерапевт УСП Майя ГРИЩУК.
Депресія – не хвороба, а небажання людини працювати/приймати важливі рішення/вирішувати свої проблеми
цей стан розглядається саме як хвороба, адже він має причини, симптоматику, розвиток, наслідки. Депресія нерідко призводить до тяжких наслідків. Трапляється, що такий стан завершується летально. І це не грип або застуда, про правила лікування яких знають всі навколишні! Справитися з важким депресивним станом не допоможуть ні родичі, ні друзі. Лише кваліфіковані лікарі.
Якщо у тебе депресія, отже, ти псих. Тобі пряма дорога до божевільні. А це – ганьба
Серйозна хвороба – це не ганьба, а обставина, часто незалежна від самої людини. Це твердження стосується й депресії. Тож соромитися такого стану не варто. Люди з діагнозом «депресія» не лікуються стаціонарно. Але навіть якщо потрапляють у клініки, то це не психіатричні лікарні, а санаторії. Потрапити в психдиспансер (це дійсно не дуже велике задоволення) можна лише в примусовому порядку після кількох зареєстрованих випадків спроб суїциду. Таке відбувається украй рідко, якщо депресію грамотно лікувати.
Депресія невиліковна. Це захворювання залишається на все життя, регулярно повертається
Лікарі ведуть власну статистику, з якої можна зробити висновок, що цей розлад психіки успішно лікується. Якщо хворий при депресивному епізоді пройшов адекватне лікування, то хвороба не повертається.
Антидепресанти, що застосовуються при лікуванні депресії, небезпечні для здоров’я. Вони провокують залежність
Крихта правди в цьому твердженні є, якщо їх вживання та призначення не узгоджені з психіатром. Антидепресанти мають побічні явища, що виражаються в зниженні статевого потягу, підвищенні апетиту, головному болю, нудоті. Найбільше хворі побоюються підвищення апетиту, адже вважається, що при вживанні антидепресантів можна швидко набрати зайву вагу. Однак за деяких форм депресії й так відбувається значне посилення потреби в їжі. А якщо когось турбує питання про зниження потенції, то в періоди депресії хворі таки не в змозі бути статевими гігантами. А вже згодом, після закінчення курсу медикаментозної терапії, побічні явища зникають і здоров’я відновлюється. А не пролікована депресія може тривати роками, завдаючи людині страждань.
Що ж до звикання до антидепресантів, то деякі старі типи згаданих лікарських засобів дійсно його викликали. Але сучасні препарати більш досконалі і не дають ефекту залежності (хіба що психологічний).
Призначені лікарями антидепресанти можна припинити пити в будь-який момент, коли відчувається полегшення
Це дуже велика помилка! Багато хворих, приймаючи антидепресанти курсом і відчуваючи поліпшення стану, самостійно вирішують про відмову від терапії. Найчастіше це відбувається на самому піку лікування. Однак це може призвести до нового «витка» депресії у важчій формі. Тому слід ретельно виконувати рекомендації вашого лікаря.
Наталія НИРКОВА