Останні два місяці ми живемо у стані сильного емоційного напруження. Часто нерви не витримують, і ми зриваємося на найрідніших. Говоримо образливі слова, робимо недоречні вчинки, а потім шкодуємо, що стосунки псуються. Психологиня та телеведуча Наталя ЄЖОВА розповіла, як діяти в таких критичних ситуаціях.
Однією з причин нашої злості є порушення кордонів. Йдеться і про фізичні особисті кордони, і про кордони нашого дому, нашої країни. Зараз ми це переживаємо. Люди діляться на дві категорії: ті, які направляють злість на себе, та які спрямовують злість на людей навколо. Перше перетворюється на відчуття провини, а друге — на конфлікти з близькими людьми. Це найлегше зробити, адже ми не отримаємо відповідь від найрідніших. Ми їх не боїмося.
Психолог переконує, що просто глибоке дихання вже не допоможе. Цей спосіб заморожує злість всередині, не випускаючи назовні. Емоції накопичуються, і згодом вибухнуть із ще більшою силою. Або підключиться психосоматика, що призведе до фізичних наслідків в організмі. Є більш дієві поради.
Називаємо емоцію
Звісно, злість — емоція швидка, вибух стається миттєво. Але потрібно хоч на секунду зупинитися і сказати вголос: «Так, я злюся». Зробивши це, ми ніби призупиняємо емоцію і можемо трохи керувати нею.
Знаходимо причину
Дайте собі відповідь на запитання: «Чому я злюся?» Можливо, начиталися новин, щось не вийшло зробити чи відчуваєте безсилля. Так ви зрозумієте причину емоції. Раптом справді цією причиною буде образа на когось із рідних. Але в більшості випадків це злість на нашого ворога, тож спрямовувати її потрібно точно не на близьких.
Перетворюємо на дію
Злість — це енергія, сила. Вона накопичується і може потім перерости у результат. Спрямуйте її на дію. Відчуваєте злість — беріться за роботу. Бажано ту, яка добре вдається, і яку звикли виконувати щодня.
Не контактуємо очі в очі
Якщо ми відчуваємо злість, коли перед нами стоїть людина, то автоматично вивільняємо емоцію на неї. Краще фізично ставати не навпроти когось, а перпендикулярно. Так потік енергії спрямовується не на співрозмовника. Таким чином навіть положення тіла дає можливість уникнути конфлікту.
Окресліть особисті кордони
Якщо рідні порушують ваші кордони: заходять без стуку чи диктують, що вам робити, то скажіть про це. Таку злість не потрібно накопичувати, але й конфліктувати не варто. Спокійно поясніть: «Мені це не подобається, тож не роби так, будь ласка. Подібне викликає в мене гнів». Зараз багато сімей знову живуть разом: діти повернулися до батьків, наприклад. Але кожна людина — особистість. Не забувайте! Абсолютно нормально мати особистий простір, проводити час наодинці з собою і тримати власні кордони непорушними.
Турбуйтеся про себе, але поважайте рідних.
Джерело: https://life.nv.ua/