Дивовижний рослинний світ Рівненщини наповнений такою кількістю див та неперевершеного Господнього творива, що зачаровано спостерігаєш за ним і не припиняєш чудуватися фантазії Величного Творця. Та не до всього можна торкатися та принюхуватися.
Серед такого розмаїття є рослини, яких варто сторонитися. Ба, навіть торкатися зась.
Красиві декоративні квіти прикрасять садову ділянку. Та деякі можуть завдати серйозної шкоди здоров’ю.
Борщівник
Існує два основних види борщівника: сосновського і сибірський. Найбільшу небезпеку становить перший: його сік містить більшу кількість отрути. Опік, що виникає від контакту з рослиною, спочатку може ніяк себе не проявити. Мала нагоду випробувати цей досвід на собі, коли заповзялася знищувати суцвіття цієї рослини-паразита. Не помітила, як на незахищену ділянку шкіри невідь-звідки потрапив сік. Він активується під впливом ультрафіолету. На шкірі з’явилося сильне почервоніння і утворилися пухирі, які я гоїла чим тільки могла. З того часу своїм друзям-діткам (вони дуже люблять мого песика Фаню, так, власне, ми й заприятелювали) завжди нагадую про небезпеку і закликаю до пильності.
Пастернак луговий
Сік пастернаку, потрапляючи на шкіру і піддаючись впливу ультрафіолету, здатний викликати висипання та опіки. Отрута міститься у всіх частинах рослини. У спеку її листя виділяє ефірні олії, які при контакті також викликають опіки. Протягом доби на шкірі з’являються почервоніння і пухирі. Проте пастернак широко використовується в кулінарії. Але людям, чутливим до сонячної активності, особам похилого віку і дітям вживати його не рекомендується.
Ясенець
Цю рослину ще іменують купиною неопалимою, диким бадьяном. Вона має красиві квіти, що виділяють аромат, який нагадує запах апельсинової цедри. Її вподобали як прикрасу садових ділянок. Але не всі знають про шкоду і токсичність ефірних олій, що виділяються рослиною. Вдихаючи її аромат, можна заробити сильну мігрень. А якщо доторкнутися до листя, стебла або зірвати квітку, то отримаєте глибокий опік, який проявиться через добу. Під час вітру і дощу швидкість виділення ефірних олій дещо знижується. Проте контакт із рослиною все одно небезпечний.
Блекота
Дурманні властивості блекоти були відомі ще древнім грекам. Авіценна відгукувався про неї як про отруту, що викликає божевілля і позбавляє пам’яті. Отруйні всі частини рослини у будь-якому вигляді. Дим від спалювання блекоти може викликати галюцинації і судоми, паралізувати дихання. Навіть у невеликих кількостях алкалоїди мають на нервову систему потужну гнітючу дію. Потерпілий може втратити свідомість або впасти у глибокий сон.
Беладона
Одна з найбільш небезпечних рослин. Кожна її частина токсична. З давніх-давен сік беладони використовували для приготування отрут. Навіть мед, отриманий з пилку беладони, може бути отруйним. Лише дві ягоди цієї рослини можуть стати для дитини фатальними. Птахам же вони шкоди не завдають. В дикій природі беладона поширена в горах Криму, Кавказу і Карпат.
Вороняче око
Для людини всі частини рослини є небезпечними. Найбільш токсичним вважається плід. Він часто приваблює дітей через свою схожість з чорницею. Одна-дві ягоди великої шкоди організму не завдадуть. Але десять і більше призведуть до серйозного отруєння, наслідком якого може стати смерть.
Дельфініум
Квітка містить отруту, схожу за дією на кураре. Найбільш небезпечні садові форми рослини. У деяких видів дельфініуму отрута знаходиться в пилку, викликаючи отруєння бджіл. При контакті зі шкірою може викликати алергічні реакції, свербіж і печіння.
Жовтець
Всі частини жовтця (курячої сліпоти) отруйні. При великій концентрації отрута проникає в кров і викликає порушення функції життєво важливих органів. Квітка представляє велику небезпеку для домашніх тварин. Частіше за інших до ураження токсинами схильні собаки.
Вовче лико
Токсини цієї рослини провокують кровоточивість. При їх потраплянні в організм реакція може бути дуже непередбаченою: втрата свідомості й навіть смерть. Від контакту з соком вовчої ягоди на шкірі з’являються опіки, виразки і хворобливі пухирі.
Висновок напрошується категоричний: щоб уникнути проблем, треба триматися від цих представників фауни якнайдалі. І не зачаровуватися ними аж так, щоб ризикувати, вирощуючи на садовій ділянці або, спокусившись зовнішньою красою, робити букет.
Підготувала Галина ГРИЦЮК