З дитинства багатьом знайомі застереження: не виходь без шапки – захворієш, не їж морозиво – буде ангіна, не перемерзай – отримаєш запалення легень. Ці переконання настільки вкорінилися, що сприймаються як очевидна істина. Та чи справді холод є головною причиною застудних захворювань? Лікар-інфекціоніст Євген Щербина пояснює, де правда, а де – давні міфи, що не мають наукового підґрунтя.
Про це пише газета “На пенсії”.
Міф №1: переохолодження викликає гостру респіраторно-вірусну інфекцію
Класичні симптоми нежитю та кашлю спричиняють конкретні віруси: риновіруси, коронавіруси, РС-вірус, аденовіруси та інші. Віруси не можуть «з’явитися» в дихальних шляхах лише через те, що людина змерзла. Їх природу детально дослідили ще в першій половині XX століття.
«Остаточне спростування зв’язку між переохолодженням і розвитком ГРВІ було зроблено ще у 1933 році. В ізольованій арктичній комуні з населенням близько 500 осіб навіть у період сильних морозів частота ГРВІ поступово знизилася майже до нуля. Але різкий спалах захворюваності стався після прибуття нових працівників, які привезли із собою віруси» – пояснює Євген Щербина.
Отже, холод сам по собі не викликає ГРВІ, якщо людина не контактувала з вірусом.
Міф №2: вживання холодних продуктів викликає ангіну
Уявлення про шкоду холодної їжі сягають ще часів Гіппократа. Проте сучасна медицина має інше пояснення.
«Холодні продукти проходять через рот і горло за лічені секунди й швидко нагріваються в шлунку. Вони просто не встигають охолодити тканини настільки, щоб викликати запалення» – наголошує лікар.
Щобільше, холод широко застосовується в медицині: після видалення мигдаликів або аденоїдів саме прохолодна їжа допомагає зменшити біль. Такий самий ефект можливий і при болю в горлі під час запальних процесів.
Варто пам’ятати, що «ангіна» – це стрептококовий тонзиліт або фарингіт, інфекційне захворювання, спричинене бактерією Streptococcus pyogenes. Тож морозиво не є причиною хвороби.
Міф №3: переохолодження дихальних шляхів викликає пневмонію
Не завжди. Типову бактеріальну пневмонію зазвичай викликає умовно-патогенна флора, яка постійно присутня в дихальних шляхах.
«На фоні ГРВІ може розвинутися бактеріальне ускладнення – синусит, отит або пневмонія. Вірусне запалення знижує здатність місцевого імунітету контролювати бактерії. Переохолодження також може впливати на ці механізми» – пояснює інфекціоніст.
При цьому йдеться про значне зниження температури тіла. Легка прохолода майже не впливає на організм, тоді як зниження температури на 1-4 градуси може суттєво послабити імунну відповідь.
«Такої гіпотермії неможливо досягти просто прогулянкою без шапки. Це радше екстремальні умови, які рідко трапляються в повсякденному житті, – уточнює лікар».
Міф №4: причиною ГРВІ є холодна погода
Підвищення захворюваності взимку пов’язане не з температурою, а з поведінковими та середовищними чинниками.
«Основна причина – скупченість людей у закритих приміщеннях: дитячі садки, школи, університети, офіси. Це сприяє активній циркуляції вірусів» – пояснює Євген Щербина.
Додатково сухе й прохолодне повітря сприяє довшому виживанню вірусів у навколишньому середовищі. Існує також гіпотеза, що холодне повітря може знижувати місцевий імунітет слизової, переводячи безсимптомну інфекцію в клінічну форму. Проте ця теорія ще потребує наукового підтвердження.
Редактор сайту «Сім днів» і журналіст стрічки новин. Працює з оперативною інформацією, готує новини та долучається до створення авторських матеріалів для сайту.
Має значний досвід роботи у медіа. Протягом 1991–2009 років був технічним редактором газети “America” (Філадельфія, США), де відповідав за дизайн і верстку, підготовку графічних матеріалів, фоторепортажів та готового макету видання.
Володіння англійською мовою використовує для перекладу матеріалів, підготовлених у межах грантових проєктів, які редакція публікує на окремому піддомені для іноземних читачів.