Ми звикли вважати, що наше Рівне – зелене і квітуче місто. Однак нині точної кількості дерев не знає ніхто. Навіть ті, хто мав би безпосередньо опікуватися «зеленим» господарством.
Крім того, відсутні чіткі відомості про те, в якому стані перебувають «легені» нашого міста. Скільки дерев уражені шкідниками чи просто потребують ретельнішого догляду, яка кількість в аварійному стані. На всі ці питання мала б дати відповідь інвентаризація. Саме так: дерева мають порахувати і оцінити їхній стан. І в відділі екології міського управління економіки навіть знайшли варіант як це зробити швидко і в сучасний спосіб. Про це нам розповіла начальниця відділу Валентина Веремко.
– Чому взагалі нині виникла необхідність облікувати дерева в місті?
– Така потреба виникла не сьогодні і не вчора. Єдиної бази даних зелених насаджень у місті не було ніколи. Тобто не знаємо точно, де і які є дерева. Більшість із них були висаджені 40-50 років тому. Тож нині потребують ретельнішого догляду, видалення паразитів, лікування. А деякі й знесення і заміни молодими, здоровими саджанцями. Крім того, поняття «догляд за деревами» передбачає певні витрати. Але складно сказати, які саме. Адже точна кількість дерев нам не відома. Не знаємо, наскільки те чи інше дерево уражене омелою чи пошкоджене негодою. Облік зелених насаджень планували зробити раніше, однак на цю роботу потрібні були чималі кошти. Ще кілька років тому йшлося про 1,5 мільйона гривень на паперову інвентаризацію. Відповідно до вимог постанови Кабміну розроблена інструкція для проведення обліку. Той, хто виконуватиме таку роботу, крім безпосередньо вивчення самих дерев, їх стану, має заповнити чимало паперових бланків, карток. Всі ці дані мають систематизувати, а дерева поставити на баланс, тобто закріпити за певною організацією, яка доглядатиме за ними. Уявіть, який це об’єм роботи і паперу.
– Тому ви знайшли варіант, як зробити це швидше і з меншими затратами?
– Дійсно, за порадою колег із сусідньої Волині, звернулися до програмістів із Львівщини, котрі розробили електронну систему обліку зелених насаджень у місті. В спеціальну цифрову анкету зі смартфона вносяться дані про кожне дерево: його координати, об’єм стовбура, висоту, рід, вид, стан (чи є паразити – омела або мінуюча каштанова міль, чи потрібна обрізка, додаткове підживлення). Усі ці відомості будуть відображені на спеціальній інтерактивній мапі, яка буде у вільному доступі для рівнян.
– На яких умовах місто зможе використовувати цю програму?
– Перший місяць буде можливість працювати з системою в тестовому режимі. Нам дадуть доступ для внесення даних аж для 40 користувачів. Це можуть бути не лише комунальники і працівники Тресту зеленого господарства, а й волонтери. Усіх, хто долучиться, розробники інвентаризаційної системи навчать, як правильно оцінювати насадження та як вносити дані в систему.
- На Рівненщині відновили обласні перевезення, щоправда з обмеженнями
- Рятувальники відчиняли квартиру у Вараші за допомогою драбини-штурмівки
На цифровій мапі кожному дереву, залежно від його стану, буде присвоюватися певний колір: зелений (все добре), жовтий (є певні проблеми), червоний (серйозні проблеми), чорний (потребує знесення). Ми порахували, що за цей пробний місяць можливо внести в базу до п’яти тисяч дерев. Тому будемо шукати тих, хто захоче нам допомогти. Чим більше дерев ми внесемо в базу, тим дешевшим буде подальше використання системи. Якщо нас усе влаштує і ми вирішимо, що нашому місту потрібна така система, то вартість користування буде коливатися в межах 40-60 тисяч гривень на рік. Залежно від кількості внесених дерев та числа фахівців, які матимуть доступ для оновлення даних. Але навіть ця сума менша від вартості проведення паперової інвентаризації. Нині цю систему успішно використовують у Луцьку.
– Коли зможете безпосередньо приступити до інвентаризації?
– Планували почати цю роботу раніше, але карантин вніс корективи. На літо щось складно планувати, адже невдовзі почнеться сезон відпусток. Тому сподіваюся, що зможемо приступити у серпні-вересні.
Насамперед будуть обстежувати вулиці в центрі міста: Небесної Сотні, Набережну, Литовську, Кн. Володимира, Островського, Кн. Ольги, С. Бандери, Соборну. Це якраз той об’єм, який ми могли б зробити за місяць.
У майбутньому ж плануємо залучити в якості адміністраторів цієї системи не лише фахівців Тресту зеленого господарства, управління ЖКГ, відділу екології, а й науковців, активістів. Приміром, викладачів та вихованців з Екошколи ПДМу. Адже вони кілька років тому зробили ґрунтовне дослідження про вікові дерева в Рівному. Крім того, маючи чіткі відомості про дерева в місті, ми зможемо не лише організувати повноцінний догляд, а й коректно планувати озеленення.
Наталія НИРКОВА
Постійно бути в курсі новин вам допоможе telegram-канал газети «7 днів»