Попри те, що мораторій на підвищення тарифів для населення на газ та опалення, який діє з 2022 року, залишається чинним, дедалі частіше говорять про те, що вже в наступному опалювальному сезоні за тепло доведеться платити чи не вдвічі більше.
Подейкують, що такий крок зумовлений меморандумом із МВФ, який настирливо рекомендує підвищити тарифи на енергоносії до рівня відшкодування витрат.
Наскільки обгрунтованими є розмови про подорожчання вартості тепла для населення вже в 2025 році та що можна зробити для зменшення суми платіжок за опалення? Про це розмова журналіста «7 днів» з експертом ГО «Екоклуб» Михайлом Лук’яником.
Шансів не так багато, але вони є
– Отож, пане Михайле, що стоїть за чутками про неминуче підвищення тарифів на опалення вже в цьому році?
– За тими чутками стоїть, скажемо, те, що Україна взяла на себе зобов’язання за програмою Ukraine Facility скасувати цей мораторій у 4 кварталі 2025 року. Себто, ціни не будуть утримуватися на нинішньому «замороженому» рівні, а більш за все, наблизяться до економічно обґрунтованих, які затвердили для себе кожне підприємство, в тому числі й наші, рівненські.
Якщо ж говорити про міста України загалом, то зростання цін буде дуже різним – і 10, і 20, і 40%. У випадку з Рівним – це, мабуть, вдвічі збільшиться вартість послуг з теплопостачання. Наприклад, власники трикімнатних квартир у нинішньому (2024-2025 рр.) опалювальному сезоні платять за тепло в межах 2 тисяч гривень, то вже в наступному, який почнеться восени 2025-го, їм доведеться викладати до 4 тисяч гривень. Звичайно, багато що залежить від погоди та інших обставин, але те, що платитимуть значно більше – однозначно.
– Виходить, що до ймовірного подорожчання тепла залишилося менше року. Чи можна ще встигнути щось зробити, щоб за опалення платити не чотири, а, скажімо, три тисячі гривень?
– Активні громади, які ще раніше задумалися над питанням заощадження, вже багато чого зробили, а дехто продовжує в рамках різних програм. Колись це були «теплі» кредити. Зараз – програма Фонду енергоефективності «ЕнергоДім».
Кілька десятків будинків у Рівному здійснили утеплення фасадів, підвалів, горищ, модернізували системи опалення, втілили інші енергоефективні заходи. Окремі ОСББ, як-от «Відінське», пішли ще далі. Вони зараз у рамках нової програми «ГрінДім» встановлюють тепловий насос і сонячні батареї. Тож ці об’єднання співвласників максимально мінімізують витрати на на опалення та гарячу воду, а в неопалювальний період матимуть гарячу воду за ціною холодної.
Читайте також: Централізоване чи індивідуальне опалення: розвінчуємо міфи
Відверто кажучи, ті, хто вже втілив чи продовжує реалізувати енергоефективні заходи, опинилися у виграшній ситуації. Бо, по-перше, сума коштів на програми підтримки ОСББ помітно зменшуються і незрозуміло, що буде з бюджетом Фонду енергоефективності через півроку.
А по-друге, невідомо, чи будуть там кошти для нових об’єднань співвласників. Тому тим будинкам, які хочуть брати участь у програмах, треба, поки ще є можливість, уже збирати загальні збори, проводити енергоаудити і різні заходи. Це і модернізація системи опалення, заміна вікон і дверей, утеплення горища, утеплення стін фасаду будинку тощо.
Тобто такі заходи з ефективності можуть зменшити, причому суттєво, витрати на опалення. З досвіду рівненських ОСББ економія на теплі становить від 20 до 50% і навіть більше. Уже в деяких будинках удвічі зменшили суми в платіжках за опалення, що відчутно полегшило людям тягар комуналки.
Платіжки за тепло можуть зрости вдвічі
– Це те, що стосується населення. Але, напевно, й теплопостачальні підприємства повинні бути зацікавлені в тому, щоб зменшити собівартість своїх послуг.
– Тут ситуація дещо складніша, бо часу для того, щоб зробити все необхідне, до наступної зими дуже мало. За це треба було братися ще 10 років тому. В першу чергу потрібно було починати з ізоляції трубопроводів.
Хоча це й зараз треба робити, тому що втрати теплоносія в мережі у нас – шалені, порівнюючи з іншими містами. За оцінками керівника нашого теплопостачального підприємства, вони становлять близько 30%. Тобто, якщо ми говоримо про вашу платіжку в наступному опалювальному сезоні в розмірі 4 тисяч гривень, то там більше 1000 гривень – це те, що залишається в землі, поки дійде до вашої оселі.
Воно начебто не повинно вас хвилювати, але насправді це лягає на плечі саме того споживача, який отримує цю теплову енергію. Бо згідно з сучасними нормативними документами оті втрати в більшій чи меншій мірі, але можна закладати в тарифи. Тому підприємства, які взялися за вирішення цієї проблеми раніше, почали міняти старі труби на ізольовані. Таким чином вони зменшили втрати в мережі, а відтак їхній тариф не такий «кусючий», як в інших.
Наприклад, у Житомирі тариф, якщо не помиляюся, нині в межах 1600 чи 1700, за попередніми підрахунками може збільшиться до 2300 гривень за ГКал. Натомість у Рівному в разі скасування мораторію на тарифи з 1900, за прогнозами, збільшиться до 3800 чи до 3900. Помічаєте різницю – 2300 і 3900. Ці цифри не зі стелі взяті, а з доступних джерел, де подані дані теплопостачальних підприємств економічно виправданих тарифів і тих, за якими вони працюють.
Тож першим кроком має стати ізоляція мереж. Якщо зменшити втрати в мережах, відповідно і генерувати стільки тепла не треба, й економія буде більша, і можна буде більш ефективно використовувати існуюче обладнання.
Другий крок – це оптимізувати систему виробництва. Йдеться про використання більш енергоефективного обладнання, застосування когенераційних установок замість застарілих котлів тощо. Деякі міста зараз починають використовувати такі речі, як акумуляція тепла. За допомогою теплов
их насосів, сонячних батарей, біомасових установок вони виробляють тепло, а в потрібний період роздають його. Наприклад, у Звягелі Житомирської області на дитячому садочку встановили тепловий насос, а в Костопільській лікарні – тепловий насос для виробництва гарячої води. Такі речі не просто дуже ефективні, а й дають можливість, якщо можна так сказати, правильно децентралізувати.
Що означає правильно децентралізуватися? Не відрізатися від мереж, не відмовлятися від центрального опалення, а зробити все більш оптимальним і ефективним для споживача. Тобто дешевшим, комфортнішим. А комфортнішим – це те, що буде, наприклад, гаряча вода влітку.
От тепловий насос – прекрасне джерело гарячої води влітку, в рази дешевше, ніж бойлер. Візьмемо, для прикладу, ту ж Костопільську лікарню, де стояли бойлери, а тепер встановили тепловий насос, термін окупності якого склав 4 років. Крім того, якщо раніше там було 30 точок розподілу гарячої води, то зараз – 120. Це тому, що наш проєкт передбачав відновлення всієї системи гарячого постачання по лікарні. А сюди включається прокладання нового трубопроводу, нових кранів, додаткових робіт.
І навіть враховуючи це, все встановлення гаряча вода від теплового насосу значно дешевша. Такі технологічні рішення можна масштабувати на усе місто та забезпечити мешканців гарячою водою влітку.
Звичайно, це не малі вкладення коштів і необхідні певні зміни в регуляторній базі, проте успішні приклади демонструють перспективність таких рішень. Натомість влітку містяни нагрівають воду неефективними бойлерами, витрачаючи на це електроенергію, якої й так постійно бракує. Вартість цієї електроенергії лише зростатиме. Але маємо те, що маємо.
Натомість маємо те, що маємо.
– Одне слово, розраховувати на те, що все саме собою якось владнається, не доводиться?
– Говорити, що за рік може щось кардинально зміниться, тяжко. Тому тут, як на мене, вихід один. Насамперед, рівнянам усе-таки треба вирішувати, що робити зі своїми будинками – чи впроваджувати різні енергоефективні заходи, щоб заощаджувати на енергоресурсах. Можливо, необхідно змінювати свої поведінкові аспекти щодо споживання. Так, наприклад, якщо раніше звикли до 22-23 градусів в оселі, то зниження її до 18-19 градусів дозволить значно зменшити споживання тепла – на кожен градус приблизно 5% на коштах, приблизно.
В ідеалі потрібно це робити все в комплексі – замінити вікна і двері, утеплити будинок, встановити систему регулювання подачі тепла, провести інші енергоефективні заходи.
Джерела, на які раніше не звертали увагу
– Чи не станеться так, що рівняни почнуть масово відключати свої будинки від центрального теплопостачання?
– Що стосується постачання теплової енергії, мені тяжко спрогнозувати, як буде. Але якщо скасують оці «заморожені» тарифи, мешканці багатьох будинків, побачивши різницю сум у платіжках, думаю, будуть переходити на індивідуальне опалення. Що в стратегічному розумінні дуже і дуже погано.
Бо, наприклад, набагато легше перевести одну котельню на ефективний тепловий насос, вдатися до акумуляції тепла, постачати теплоносій по ізольованих трубах, ніж зробити індивідуальне опалення в кожній окремій квартирі.
Зазвичай, власники осель зупиняють свій вибір на газових котлах. Не торкатиметься питання безпеки, а от щодо ощадливості в майбутньому є сумнів. Бо коли так само скасують фіксовану ціну на газ для населення (а воно рано чи пізно станеться), то мешканці будинків, які відмовилися від централізованого опалення, будуть платити, думаю, більше, ніж ті будинки, які мають централізоване опалення. Щоправда, за умови, що централізоване опалення буде модернізовано.
Якщо залишаться старі котли, не будуть ізольовані трубопроводи, то ціна лише зростатиме. Але треба взяти до уваги й те, що на встановлення в квартирі індивідуального котла і необхідні дозволи при нинішніх цінах необхідно викласти щонайменше 50 тисяч гривень. Коли вони і чи взагалі окупляться – ще невідомо.
Висновки: готуватися потрібно вже зараз
Отож як бути? Позиція «Екоклубу», як зрештою й Європейського Союзу – це збереження і розвиток централізованого теплопостачання. Це не лише ефективний спосіб доставки тепла і гарячої води до помешкань людей, а й перспективний з погляду переходу на відновлювані джерела енергії в майбутньому. Те, щоб міста не спалювали газ, не робили великі викиди С2, переходили на сонячну енергію, теплові насоси, інші джерела енергоресурсів, у тому числі на скидне тепло.
От ми зараз розробляємо стратегію реформування Комунального підприємства «Квасилівтеплоенерго», і одна з наших експерток звернула увагу на те, що недалеко від Квасилова є Здолбунівський цементний завод. Прогнозовано, що там достатні обсяги тепла, яким, за попередньою оцінкою, можна забезпечити не одну оселю. Причому це тепло буде надзвичайно дешевим. І таких джерел є багато.
Ми про них наразі рідко говоримо, проте це тепло активно використовують у світі. Лише з початку війни почали говорити про когенерацію. Ось тому, як на мене, часу, щоб якісь кардинальні речі зробити нема, але починати все одно треба, бо далі буде не веселіше.
Спілкувався Василь ГЕРУС
Публікація підготовлена за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network
Читайте також: Централізоване чи індивідуальне опалення: розвінчуємо міфи