Родина Романа Литвиненка виїжджала з Маріуполя у березні 2022 року, коли місто вже було окуповане росіянами. Довелося пройти пильну перевірку десятків ворожих блок-постів. Їхали, не усвідомлюючи, де зупиняться, на постійне чи тимчасове проживання? Роман обрав для себе Рівне, а його матір Ганна Миколаївна й інші родичі поїхали за кордон.
Роман виїхав з Маріуполя і свою долю знайшов у Рівному. Журналісту він розповів свою історію.
– Спочатку я поселився в гуртожитку, що по вулиці Степана Бандери, – говорить Роман. – Мені знадобився певний час, щоб адаптуватися до нового міста. Порівняно з Маріуполем воно невелике і компактне. Почав шукати роботу. З працевлаштуванням не відразу пощастило – один із підприємців «кинув» мене, не заплативши жодної копійки. Тепер я працюю на постійній основі експедитором у фірмі «Гастро-хаб».
Роман навіть і подумати не міг, що мине зовсім небагато часу і він у нашому місті знайде свою другу половинку. Виявляється, Роман і Марина винаймали житло на одній вулиці. А познайомилися через своїх друзів, і між ними, як то кажуть, відразу спалахнула іскра. Кохання з першого погляду? Мабуть, так! Молодята розповідають, що не довго дружили – вже через кілька тижнів після знайомства подали заяву до РАГСу.
Марина впевнена, що Роман її доля
– Ми не робили весілля – час такий, що не до цього, – приєднується до розмови Марина. – Найголовніше те, що ми зустрілися. Можу сказати, що Роман – це моя доля!
Марина, залишившись сиротою, переїхала з Березного до рідних. Тітка Надія, яка виховувала дівчину, замінивши їй матір, відразу благословила молодят на довге і щасливе життя. Роман вже після того, як одружився, повідомив про це матері. Ганна Миколаївна дещо насторожено сприйняла цю новину. Але згодом, коли почала спілкуватися з Мариною, сумніви, чи її 20- річний син зробив правильний вибір, зникли.
Запитую у молодят, як вони будують своє сімейне життя – на довірі, повазі один до одного? Спочатку, за словами Марини, було непросто насамперед Роману, бо життя розлучило з рідними, знайомими, друзями.
У мене ж навпаки – чимало друзів. Я допомогла своєму чоловікові гарно вивчити українську мову. Ми домовилися, що всі питання вирішуємо разом! – наголосила Марина.
Так, труднощі завжди легше долати спільно. Нині життя чи не щодня підкидає проблеми. Ось, приміром, подружжя зараз знімає кімнату у гуртожитку. Та їм вже натякнули, що треба шукати квартиру. А це і переживання, і додаткові грошові витрати. Марина каже, що найважчий фінансовий період для них – це зима, бо за комунальні послуги доводиться платити більше, ніж за оренду житла. Але, на щастя, світ не без добрих людей. Вона висловлює щиру подяку громадській організації «Рівне Разом!» за благодійну допомогу та Центру підтримки “ЯМаріуполь-Рівне” – продуктами харчування, одягом, памперсами для дитини.
Минулого року на світ з’явилася донечка Єлизавета, якій вже 10 місяців. Подружжя в один голос каже: це наше сонечко! Дівчинка активна, допитлива. Під час нашої розмови тато взяв її на руки. Приємно було дивитися, як донечка заціловує його обличчя.
Пані Марина запевняє, що довго в декреті не збирається бути. Планує насамперед закінчити навчання в Рівненському вищому професійному училищі №1 за спеціальністю «Опоряджувальниця будівельних робіт», можливо, перевівшись на заочну форму навчання. Для неї, переконана, робота знайдеться, і тоді буде матеріально легше. Головне, щоб якнайшвидше настав мир в Україні.
Керівник центру підтримки ЯМаріуполь-Рівне Богдан Дужик, який надав нам контакти Романа розповів, що Роман звернувся в центр ще від початку його відкриття.
– Це була тільки сформована родина. – розповів Богдан Вікторович – Роман розповів, звідки він, що навчався в Маріуполі. В нього нема родичів. Пізніше ми познайомилися з його дружиною Мариною. Вона сама з Рівненщини. У них народилася дівчинка маленька Ліза. Вони прийшли до нас, ми дали допомогу. Все, що потрібно – памперси та інше. Візочок для родини нам допомогла знайти Марина Павлюченко. В нашому центрі вони постійно отримують необхідну допомогу. Зараз звернулися з проханням допомогти вирішити питання з житло, адже Роман працює один, має невелику заробітну платню. Адже треба утримувати сім’ю, а оренда їм не по карману. Зараз ведемо перемовини з інститутом післядипломної освіти з Аллою Леонідівною Черній. Домовився, що у них одна сім’я буде виїжджати, то сім’я Романа буде стояти першою в черзі на це житло.
Наша довідка: Центр ЯМаріуполь-Рівне відкрився 11 листопада 2022 року. Він став вже 16-й центром в Україні, куди маріупольці можуть прийти за юридичною, психологічною чи будь-якою іншою допомогою. Тут підтримують своїх земляків, як матеріально (гуманітарною допомогою) так і морально. А маріупольців на Рівненщині проживає понад одна тисяча. Крім того до них звертаються і маріупольці, які наразі проживають на Волині.
Василь ЗАКРЕВСЬКИЙ
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю газети «Сім днів» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Читайте також: Завтра, 1 лютого в Рівному, проведуть в останню дорогу полеглого Героя Володимира Федінчука
- Дні жалоби оголошено у громаді Рівненщини за полеглим у бою захисником
У бою з російським окупантом загинув житель села Верба, що у Дубенському районі, солдат Брушко Вадим Васильович (1983 р.н.). Молодий воїн прийняв свою останню битву 18 грудня 2024 р. у населеному пункті Константинопольське, Донецької області.