Країна, де на вулицях немає двірників та смітників

Підпишіться на 7dniv.rv.ua у Google News! Тільки актуальні новини!

Мешканці країни самі підтримують її в чистоті.

Ті, хто вперше приїжджає до Японії, вражені чистотою цієї країни. Потім вони помічають відсутність сміттєвих урн. І двірників. І тоді вони задаються питанням: як Японії вдається залишатися такою чистою?

Відповідь проста: жителі цієї країни самі підтримують її в такому стані. 

“Усі 12 років в школі, з початкових класів до старших, прибирання входить в щоденний розклад занять”, – говорить Маїк Авані, заступник директора токійського офісу уряду префектури Хіросіми. – “І вдома батьки теж привчають нас до того, що це дуже погано – не підтримувати чистоту і порядок у своїй кімнаті і в своїх речах”.

Включення цього елемента суспільної самосвідомості в навчальну програму допомагає дітям виробити відповідальність за все, що їх оточує. Хто захоче забруднювати і псувати школу, в якій сам прибирає щодня?

Щоб постійно бути в курсі новин підпишіться на наш Telegram

“Іноді мені не хотілося займатися прибиранням, – згадує перекладачка Чика Хаясі, – але я корилася, тому що це було частиною щоденного розпорядку. Думаю, прибирання школи – дуже корисна річ. Ми вчимося тому, як важливо брати на себе відповідальність за чистоту тих місць, якими користуємося”.

Приходячи до школи, учні залишають взуття в шафках і перевзуваються в кросівки. Вдома люди залишають своє вуличне взуття біля входу в квартиру. Майстри, які приходять щось відремонтувати, роззуваються і ходять по квартирі в шкарпетках.

Японців, дуже турбує те, як вони виглядають в очах інших

У міру того, як діти підростають, їхня зона відповідальності за чистоту розширюється – спочатку до кварталу, потім до міста і всієї країни.

Навіть японські футбольні вболівальники – фанати чистоти, що вони і довели під час розіграшів Кубка світу в Бразилії (2014 року) і Росії (2018), здивувавши світ тим, як на стадіоні в кінці матчу вони прибирають за собою все сміття.

Японські футболісти теж залишали за собою роздягальні в ідеальному порядку. “Який приклад для інших команд!” – писала в “Твіттері” координатор ФІФА Прісцилла Янсенс.

“Нас, японців, дуже турбує те, як ми виглядаємо в очах інших, – пояснює Авані. – Нам не хочеться, щоб про нас думали як про людей, яким не вистачає освіти або виховання, щоб прибирати за собою”.

Те ж саме відбувається на японських музичних фестивалях. На рок-фестивалі Фудзі, найстарішому і найбільшому в Японії, фанати носять з собою все своє сміття, поки не знаходять сміттєвий ящик. Курців просять принести з собою попільнички і “утримуватися від куріння там, де дим може заважати іншим”, написано на сайті фестивалю.

Прибирання у житлових районах 

Ви щодня спостерігаєте приклади соціальної відповідальності в житті японців. Наприклад, близько 8 ранку офісні працівники та персонал магазинів прибирають вулиці навпроти місця роботи. Діти добровільно беруть участь у щомісячному прибиранні свого району, збираючи сміття на вулицях, прилеглих до школи. У житлових районах прибирання – регулярний захід, хоча прибирати зазвичай майже нічого.

Навіть грошові купюри виходять з банкомату хрусткими і чистими, немов щойно накрохмалена сорочка. Проте грошам властиво збирати бруд, тому в Японії ніколи не дадуть вам купюру прямо в руку. У магазинах, готелях і навіть в таксі ви побачите маленький піднос, на який кладуться гроші.

Враховують тут і наявність невидимого бруду – бактерій і мікробів. Коли японець захворює застудою або грипом, він носить медичну маску, щоб не заразити інших. Це знижує поширення вірусів під час сезонних епідемій і дозволяє заощадити гроші на медичні послуги і знизити втрати від пропущених робочих днів.

Звичка до чистого стилю життя

Якщо ви живете в Японії, то швидко звикаєте до такого чистого стилю життя. Ви припиняєте сякатися на людях, ви починаєте користуватися дезинфікуючим засобом для рук, яким покупців і клієнтів забезпечують магазини і офіси. Ви вчитеся сортувати своє побутове сміття по 10 категоріям, щоб допомогти правильній його переробці.

І незабаром, як це помітив ще на початку XVII століття Уїлл Адамс, ви помічаєте, що якість вашого життя підвищилася.

Потім, коли ви повернетеся на батьківщину, ви відчуєте шок, побачивши варварів, які чхають і кашляють прямо вам в обличчя. Або що входять в ваш будинок в брудному взутті. Що немислимо в Японії.

Але надія все-таки є. Зрештою, покемони, суші і телефони з камерами теж не відразу завоювали світ.

Джерело ВВС

Діліться корисною інформацією з друзями: