В Анкарі під координацією розвідки Туреччини відбувся великий обмін ув’язненими між рф та країнами Заходу.
Під обмін потрапили кілер Вадим Красіков і шпигуни, ув’язнені у США та Європі.
Полковник ФСБ Вадим Красіков відбував довічне ув’язнення за вбивство чеченського польового командира. Підозрюється, що вбивство скоєно на замовлення російської влади.
У канцелярії президента Туреччини, зазначили, що обмінялися полоненими США, Німеччина, Польща, Словенія, Норвегія, росія, білорусь.
Турецьке управління розвідки, яке координувало обмін, повідомило, що загалом обміняли 26 полонених з семи країн: 10 звільнених, у тому числі двоє дітей, прямують до росії, 13 — до Німеччини та троє — до США.
За даними The Insider, росія відпустила:
- Евана Гершковича — журналіста The Wall Street Journal;
- Володимира Кара-Мурзу — російського політика-опозиціонера;
- Лілію Чанишеву — екс-голову штабу Навального в Уфі;
- Іллю Яшина — російського політика-опозиціонера;
- Ксенію Фадєєву — екс-голову штабу Навального в Томську;
- Андрія Пивоварова — екс-голову організації «Вікрита росія»;
- Пола Вілана — ексморпіха США;
- Алсу Курмашеву — журналістку Радіо Свобода;
- Олега Орлова — правозахисника, голову фонду «Меморіал»;
- Олександру Скочиленко — художницю;
- Дітера Вороніна — політолога;
- Кевіна Ліка — школяра, засудженого за «держзраду»;
- Ріко Крігера — ексспівробіника німецького Червоного Хреста, засудженого до смертної кари в білорусі за «тероризм»;
- Патріка Шебеля — громадянина Німеччини, затриманого за мармеладки з марихуаною;
- Германа Мойжеса — політика, правозахисника;
- Вадима Останіна — екс-голову штабу Навального в Барнаулі.
В обмін Захід видав:
- Вадима Красікова — з Німеччини, кілер ФСБ;
- Артема та Ганну Дульцевих — зі Словенії, агенти ГРУ;
- Михайла Мікушина — з Норвегії, шпигун ГРУ;
- Павла Рубцова — з Польщі, шпигун ГРУ;
- Романа Селезньова — із США, хакер;
- Владислава Клюшина — із США, бізнесмен;
- Вадима Конощенока (із США) — контрабандист.
Читайте також: Як шахраї маніпулюють: дивіться чергову серію проєкту «Кібербезпека.UA» про соціальну інженерію