Як повідомляє Укрінформ, про це пише Сіньхуа.
«Винахід, опублікований в журналі Science Advances, використовує «пластир з мікрочипами високої щільності», що після нанесення на шкіру, запускає тисячі мікроскопічних реакцій», – йдеться у матеріалі.
За словами провідного дослідника проєкту Девіда Мюллера, випробування COVID-пластира на мишах продемонстрували «кращу та швидшу імунну реакцію». Вченим також вдалося нейтралізувати численні штами вірусу, в тому числі британський та південноафриканський. «Утім головний потенціал технології полягає у її можливості забезпечити самостійну вакцинацію однією дозою та спроможності зберігатися за широкої амплітуди температур», – стверджує Сіньхуа. Дані дослідження вказують, що нанесена на пластир вакцина залишається стабільною щонайменше 30 днів за температури 25 градусів та тиждень за температури 40 градусів. «Це може бути дуже корисним для глобальних зусиль із розгортання вакцинування, особливо у країнах, що розвиваються, з недостатньою кількістю медиків та обладнання для охолоджування вакцин», – наголошує агентство.
Використовувана у цих пластирах технологія може послужити й для боротьби з поліомієлітом, грипом та іншими хворобами.