Зниження рівня народжуваності означає, що майже у кожній країні світу до кінця століття кількість населення зменшиться. Очікують, що у 23 країнах – зокрема, Іспанії та Японії – до 2100 року людей поменшає удвічі.
Про це пише https://www.bbc.com/
Населення також різко постаріє, і кількість 80-річних людей зрівняється з кількістю новонароджених.
Що відбувається?
Коефіцієнт народжуваності – середня кількість дітей, яких народжує жінка – падає.
Якщо він впаде нижче 2,1, то чисельність населення почне зменшуватися.
У 1950 році жінки мали в середньому 4,7 дитини протягом життя.
Дослідники з Інституту метрики та оцінки здоров’я Університету Вашингтона показали, що глобальний рівень народжуваності у 2017 році зменшився майже вдвічі, до 2,4 – і їхнє дослідження, опубліковане в Lancet, передбачає, що до 2100 року він впаде нижче 1,7.
У результаті дослідники очікують, що кількість людей на планеті досягне найвищого рівня в 9,7 млрд приблизно до 2064 року, а потім до кінця століття знизиться до 8,8 млрд.
Чому показники народжуваності падають?
Це не має нічого спільного з кількістю сперми або схожими речами. Натомість справа полягає у тому, що більше жінок отримують доступ до освіти, роботи та контрацепції, і як наслідок вирішують мати менше дітей.
Які країни постраждають найбільше?
За прогнозами, чисельність населення Японії впаде із 128 млн у 2017 році до менше ніж 53 млн наприкінці століття.
Очікують, що за той самий період в Італії кількість населення так само стрімко скоротиться – з 61 млн до 28 млн.
Це лише дві з 23-х країн – до яких належать також Іспанія, Португалія, Таїланд та Південна Корея, – чиє населення, за очікуваннями, скоротиться вдвічі.
Очікують, що Китай, який зараз є найнаселенішою країною у світі, досягне максимальної чисельності населення у 1,4 млрд протягом чотирьох років, після цього вона почне падати і зменшиться до 732 млн до 2100 року. Його місце посяде Індія.
Чому це погано?
Ви можете подумати, що це чудові новини для довкілля. Менша кількість населення зменшить викиди вуглецю, а також вирубування лісів для сільськогосподарських угідь.
Дослідження передбачає:
Кількість дітей до п’яти років впаде з 681 млн у 2017 році до 401 млн у 2100 році.
Кількість людей, старших за 80, зросте з 141 млн у 2017 році до 866 мільйонів у 2100 році.
Хто платитиме податки у масово постарілому світі? Хто платитиме за медичне обслуговування людей похилого віку? Хто доглядатиме за літніми людьми? Чи зможуть люди йти на пенсію?
Чи є рішення?
Країни, включно з Британією, збільшували населення та компенсували падіння рівня народжуваності за рахунок мігрантів.
Однак це перестає працювати, коли населення починає скорочуватися майже у кожній країні.
Деякі країни спробували давати довші декретні відпустки для матерів та батьків, безкоштовний догляд за дітьми, фінансові стимули тощо, але чіткої відповіді, чи це працює, наразі немає.
Швеція змогла підняти коефіцієнт народжуваності з 1,7 до 1,9, але інші країни, які доклали значних зусиль для збільшення народжуваності, таких успіхів не мали. Наприклад, у Сінгапурі рівень народжуваності становить близько 1,3.
Водночас дослідники застерігають проти відходу від прогресу, досягнутого в освіті жінок та доступу до контрацепції.
Чому коефіцієнт народжуваності має перевищувати 2,1?
Ви можете подумати, що коефіцієнт має бути 2,0 – двоє батьків мають двох дітей, тоді кількість населення залишається стабільною.
Але навіть при найкращій системі охорони здоров’я не всі діти доживають до повноліття. Крім того, немовлят чоловічої статі зазвичай трохи більше. Це означає, що показник заміщення у розвинених країнах становить 2,1.
Що кажуть експерти?
“Якщо ці прогнози навіть наполовину точні, міграція для всіх країн стане необхідністю, а не можливістю”, – каже професор Ібрагім Абубакар з університетського коледжу Лондона.
“Для досягнення успіху нам потрібно принципово переосмислити глобальну політику, – додає він. – Від розподілу населення працездатного віку буде залежати, чи процвітатиме людство, чи загине”.