Країна, де на вулицях немає двірників та смітників

Країна, де на вулицях немає двірників та смітників

Мешканці країни самі підтримують її в чистоті.

Ті, хто вперше приїжджає до Японії, вражені чистотою цієї країни. Потім вони помічають відсутність сміттєвих урн. І двірників. І тоді вони задаються питанням: як Японії вдається залишатися такою чистою?

Відповідь проста: жителі цієї країни самі підтримують її в такому стані. 

“Усі 12 років в школі, з початкових класів до старших, прибирання входить в щоденний розклад занять”, – говорить Маїк Авані, заступник директора токійського офісу уряду префектури Хіросіми. – “І вдома батьки теж привчають нас до того, що це дуже погано – не підтримувати чистоту і порядок у своїй кімнаті і в своїх речах”.

Включення цього елемента суспільної самосвідомості в навчальну програму допомагає дітям виробити відповідальність за все, що їх оточує. Хто захоче забруднювати і псувати школу, в якій сам прибирає щодня?

“Іноді мені не хотілося займатися прибиранням, – згадує перекладачка Чика Хаясі, – але я корилася, тому що це було частиною щоденного розпорядку. Думаю, прибирання школи – дуже корисна річ. Ми вчимося тому, як важливо брати на себе відповідальність за чистоту тих місць, якими користуємося”.

Країна, де на вулицях немає двірників та смітників

Приходячи до школи, учні залишають взуття в шафках і перевзуваються в кросівки. Вдома люди залишають своє вуличне взуття біля входу в квартиру. Майстри, які приходять щось відремонтувати, роззуваються і ходять по квартирі в шкарпетках.

Японців, дуже турбує те, як вони виглядають в очах інших

У міру того, як діти підростають, їхня зона відповідальності за чистоту розширюється – спочатку до кварталу, потім до міста і всієї країни.

Навіть японські футбольні вболівальники – фанати чистоти, що вони і довели під час розіграшів Кубка світу в Бразилії (2014 року) і Росії (2018), здивувавши світ тим, як на стадіоні в кінці матчу вони прибирають за собою все сміття.

Японські футболісти теж залишали за собою роздягальні в ідеальному порядку. “Який приклад для інших команд!” – писала в “Твіттері” координатор ФІФА Прісцилла Янсенс.

“Нас, японців, дуже турбує те, як ми виглядаємо в очах інших, – пояснює Авані. – Нам не хочеться, щоб про нас думали як про людей, яким не вистачає освіти або виховання, щоб прибирати за собою”.

Те ж саме відбувається на японських музичних фестивалях. На рок-фестивалі Фудзі, найстарішому і найбільшому в Японії, фанати носять з собою все своє сміття, поки не знаходять сміттєвий ящик. Курців просять принести з собою попільнички і “утримуватися від куріння там, де дим може заважати іншим”, написано на сайті фестивалю.

Країна, де на вулицях немає двірників та смітників

Прибирання у житлових районах 

Ви щодня спостерігаєте приклади соціальної відповідальності в житті японців. Наприклад, близько 8 ранку офісні працівники та персонал магазинів прибирають вулиці навпроти місця роботи. Діти добровільно беруть участь у щомісячному прибиранні свого району, збираючи сміття на вулицях, прилеглих до школи. У житлових районах прибирання – регулярний захід, хоча прибирати зазвичай майже нічого.

Навіть грошові купюри виходять з банкомату хрусткими і чистими, немов щойно накрохмалена сорочка. Проте грошам властиво збирати бруд, тому в Японії ніколи не дадуть вам купюру прямо в руку. У магазинах, готелях і навіть в таксі ви побачите маленький піднос, на який кладуться гроші.

Враховують тут і наявність невидимого бруду – бактерій і мікробів. Коли японець захворює застудою або грипом, він носить медичну маску, щоб не заразити інших. Це знижує поширення вірусів під час сезонних епідемій і дозволяє заощадити гроші на медичні послуги і знизити втрати від пропущених робочих днів.

Звичка до чистого стилю життя

Якщо ви живете в Японії, то швидко звикаєте до такого чистого стилю життя. Ви припиняєте сякатися на людях, ви починаєте користуватися дезинфікуючим засобом для рук, яким покупців і клієнтів забезпечують магазини і офіси. Ви вчитеся сортувати своє побутове сміття по 10 категоріям, щоб допомогти правильній його переробці.

І незабаром, як це помітив ще на початку XVII століття Уїлл Адамс, ви помічаєте, що якість вашого життя підвищилася.

Потім, коли ви повернетеся на батьківщину, ви відчуєте шок, побачивши варварів, які чхають і кашляють прямо вам в обличчя. Або що входять в ваш будинок в брудному взутті. Що немислимо в Японії.

Але надія все-таки є. Зрештою, покемони, суші і телефони з камерами теж не відразу завоювали світ.

Джерело ВВС