Японка Акі Наката називає себе художником каменю: вона малює тварин не на полотні, а на поверхні гладких каменів, причому зображує їх дивно реалістично і витончено. В її руках камінь будь-якої форми немов оживає, перетворюючись на красиву птаху або потішну тварину.
Про це пише Gazeta.ua.
Цьому мистецтву Акі Наката (Akie Nakata) навчилася сама і вдосконалює свою майстерність вже шість років. Для розпису каменю дівчина використовує в основному акрилову фарбу, змінюючи її в’язкість в залежності від поверхні каменя. Кожен камінь, який вона збирає і обробляє, є унікальним.
Акі Наката почала свою творчість у 2011 році, коли, прогулюючись уздовж берега річки, знайшла камінчик, що нагадує за своєю формою кролика. Процес трансформації неживого предмета в якусь істоту настільки захопив художницю, що вона стала присвячувати цьому практично весь свій вільний час. Щотижня Наката під час прогулянок на свіжому повітрі шукає камені потрібної форми.
“У каменів є власні, неповторні форми, і я вважаю, що моя робота – це не створення чогось нового, а лише гарне доповнення до того, що вже створила природа”, – поділилася художниця.
Для Акі камені — не просто матеріал для творчості. Вона збирає їх на березі річки, причому відбирає тільки ті камені, які за формою нагадують тварин. І коли Акі бере в руку такий камінчик, відчуває, що камінь теж знайшов її.
Акі вірить, що камені мають свої власні наміри. А їхня зустріч — це сигнал від каменю, який дозволяє їй намалювати те, що вона бачить у ньому. Тому камені, на яких вона малює, не є випадковими.
“Я відчуваю подих життя всередині кожного каменю, тому іноді, коли малюю і тримаю його в руці, я розмовляю з каменем”, — каже Акі
У своєму мистецтві Акі ніколи не обробляє камінь, ніколи не обрізає і не надломлює його, щоб змінити форму.
“Камені можуть виходити за рамки нашого звичайного визначення живих організмів. Коли я думаю про те, як довго камінь перетворюється з величезного валуна в горах на той, яким він є, коли лежить у мене на долоні, я відчуваю історію землі, яку камінь мовчазно спостерігав довгі тисячоліття, і я відчуваю історію всередині нього. Я відчуваю подих життя всередині кожного каменю, тому іноді, коли малюю і тримаю його в руці, я розмовляю з каменем”, — каже Акі.
Щоб зобразити живу істоту в камені, вона працює дуже обережно та продумує кожну деталь. Акі починає малювати пензлем по каменю тільки тоді, коли впевнена у правильності штриха. Її живопис — це діалог із каменем, і саме камінь визначає, що вона малює на ньому. Вона малює життя, живий дух істоти в камені.
Наката прагне вдихнути життя в дрібні камінчики, щоб довести глядачеві просту істину: кожен камінь має власну історію. В її руках неживий мінерал перетворюється за допомогою акрилових фарб то в грайливу собаку, то в милу сову, то в цілу сім’ю опосумів, яка виглядає абсолютно реалістично, незважаючи на свої невеликі розміри.
“Іноді, коли я малюю, я навіть говорю з каменем, так як я сприймаю його як щось живе”, – додала Акі Наката. “Нехай ті, у кого вдома будуть зберігатися мої кам’яні тварини, бережуть їх, бо ці маленькі тверді шматочки є нагадуванням того, що всі ми стоїмо на одній землі і є дітьми матері-природи”.