Усе, що пов’язано з іменем 47-го президента США, який від 20 січня вдруге керує Америкою, викликає підвищену увагу. Певний стосунок до його родини має і тритисячне містечко Підгайці на Тернопільщині. Тут колись народився, жив і, ймовірно, помер Давид Штадтмауер, по материнській лінії дідусь зятя Дональда Трампа – 44-річного бізнесмена Джареда Кушнера (чоловіка Іванки Трамп).
Про ці родинні узи, досліджуючи різні джерела, розвідав Степан Колодницький, колишній вчитель української мови, ексмер Підгайців, а нині – пенсіонер, громадський активіст, краєзнавець, член «Меморіалу», автор кількох книг про підгаєцький край.
Але Трамп корені чомусь не шукає…
Про українські корені зятя Трампа у «Високому Замку» згадували ще вісім років тому. Про них в американській пресі обмовлявся сам Джаред Кушнер. А пан Степан, який про Підгайці знає більше, ніж будь-хто, вирішив скрупульозно дослідити цей факт. У січні 2017-го педагог-краєзнавець розповідав авторові цих рядків:
«Щойно я почув про те, що дід зятя американського президента походить з мого міста, полистав книгу Sefer Podhajce (івритом – «Місто Підгайці»). Її видали євреї-підгайчани, котрі пережили Голокост і перебралися в Ізраїль та США. На одному зі знімків цього видання побачив члена сіоністського гуртка Фріду Штадтмауер, яка сфотографувалася у 30-х роках, перед репатріацією. Це означає, що не всі родичі Кушнера покинули Підгайці у вказаний ним період — 20-ті роки минулого століття (під час еміграції до США. – авт.). Деякі залишалися жити тут довше…»
Пан Степан припускав, що Джаред Кушнер з його великим впливом і значними фінансовими можливостями спробує розшукати в українських Підгайцях могили своїх предків. Але за всі ці роки ніхто з родини цього американського бізнесмена так і не виявив зацікавлення до таких пошуків. Самому ж Степанові Колодницькому знайти останній прихисток Штадтмауерів на місцевому єврейському цвинтарі, який займає понад 1,5 гектара, не під силу. Кореспонденту «Високого Замку» пан Степан пояснив:
– 2011 року в нашому місті побувала наукова експедиція з Єврейського університету в Єрусалимі (там працює мій товариш – доктор мистецтвознавства Борис Хаймович). Вона сфотографувала кожну мацеву (надмогильний пам’ятник), яка залишилася на цвинтарі. Але науковцям з Ізраїлю не виділили коштів для того, щоб вони ці написи переклали англійською й поширили у світі. Це допомогло б нащадкам у пошуках своїх рідних.
Я розповідав делегації з Єрусалима, продовжує пан Степан, що дід Кушнера по материнській лінії походить з Підгаєць і, можливо, тут похований. Бо у некрологах, які євреї публікували про тих своїх родичів, що загинули під час війни, його не зафіксовано, є тільки його наступники. Очевидно, помер раніше. Але як знайти його могилу, якщо ніхто з місцевих жителів не вміє читати написане на мацевах? Залишилося лише півтора тисячі цих поховань періоду XVII-XX століть. Решту, приблизно стільки ж, було знищено. Тому знайти, де саме похований Давид Штадтмауер, вкрай складно…
Хто знищив надмогильні камені
Ми поцікавилися в підгаєцького краєзнавця, хто саме знищив надмогильні камені на похованнях місцевих євреїв. Степан Гіллярович сказав:
– Десь половину мацев у Другу світову війну знищили німецькі солдати, які камінь з могил євреїв використовували для ремонту доріг і будівництва бліндажів. А в повоєнний час радянські «визволителі» за рахунок цих надгробних плит відновлювали зруйновані будинки…
Зять Трампа до Підгайців не квапиться. А от чимало спадкоємців інших місцевих жителів сюди приїжджали.
– До нас навідувалися багато інших євреїв, чиї дідо-баба ще до Першої світової війни виїхали звідси, – підсумовує Степан Колодницький. – Я їм допомагав у пошуках могил їхніх родичів. Деяких знайшли…
Іван ФАРІОН
На головному фото: Дональд Трамп і його зять Джаред Кушнер
Читайте також: Депутати Рівненської облради проголосували за створення філії військового ліцею
- Перший свій рушник житель Рівненщини вишив з рукава маминої сорочки
78-річний Сергій Наход із Володимирця має колекцію самостійно вишитих предметів побуту. У його доробку – вишиті сорочки, рушники та подушки. Він кілька разів демонстрував свої роботи на виставці до дня селища. Вишивані речі не продає, але інколи дарує рідним.