Розділення відходів практикується в Рівному вже давно. Щоправда, масового сортування поки що немає.
Кілька років тому в спальних мікрорайонах встановили спеціальні контейнери для збору пет-пляшки та упаковки. В центрі стояли контейнери для роздільного збору паперу, скла та пластику. Існують ініціативи певних приватних компаній, які встановлюють спеціальні контейнери на своїх територіях. Були спроби привити такі навички школярам. Є така практика і в окремих ОСББ. Чому це явище поки не стало масовим і яких ще змін потребує «сміттєва сфера» в нашому місті, говоримо з головою трьох рівненських ОСББ Євгеном ПУПИШЕВИМ.
– То як, на вашу думку, коли рівняни почнуть сортувати сміття?
– Уже зараз є чимало свідомих людей, які розуміють, чому так важливо розділяти відходи, виокремлюючи матеріали, придатні для повторної переробки. Є й голови ОСББ готові організувати такі процеси на своїх територіях. І навіть зайнятися компостуванням, щоб переробляти органіку. Вважаю, що не одразу але поступово до цього прийде більшість. Ми пам’ятаємо, що головна умова для вироблення нових звичок – вихід із зони комфорту. А це, мабуть, найскладніше для людини. У своїй квартирі потрібно знайти місце для додаткових сміттєвих контейнерів, більше часу приділяти цьому питанню. Так само на вулиці мають бути спеціальні сміттєві баки, компостери.
Крім того має бути й одночасний рух з іншої сторони: КАТП-1728 повинно не лише забезпечити місто необхідною кількістю контейнерів для роздільного збору. Підприємству потрібен додатковий транспорт для вивезення таких відходів. А також мають бути партнери, які будуть ту вторсировину забирати та переробляти. Бо інакше немає сенсу в сортуванні.
Якщо відходи сортувати, переробляти, то і місто, кожен його мешканець і ОСББ матимуть зиск. Однак починати варто кожному з себе.
– Ви вважаєте, що рівняни готові до таких змін?
– Найперше варто задуматися, що можна зробити, щоб зменшити продукування того самого непотребу. Водночас є ще один аспект цього питання: чимало квартир нині перебуває в оренді. І не всі орендарі готові до сортування. Більше того, деякі з них через своє виховання чи певні звички навіть викинути нормально відходи не можуть. У одному з моїх будинків були такі пожильці, які приїхали зі сходу України чи Криму і вони просто не виносили пакети зі своїм непотребом навіть до сміттєвих баків. Хтось залишав пакети на сходах, інші просто викидали з вікна. Якось я поспілкувався з таким квартирантом з Криму. Вирахував по відеозапису з камер спостереження, якими обладнані двори в моїх ОСББ. Його пакет із непотребом, який він викинув з вікна, застряг на дереві. То я змусив чоловіка дістати сміття і поцікавився, звідки такі звички. Виявляється у містечку, в якому він жив раніше, так робили всі. Там навіть уздовж багатоквартирних будинків на рівні другого поверху були натягнуті спеціальні сітки, куди люди скидали сміття і час від часу його забирали комунальні служби.
Та й серед місцевих є люди, які не здають гроші на спільні проєкти, щось ламають, крадуть. Немає у них свідомості. Навіть до елементарних речей, що вже казати про сортування сміття.
Або от іще один доволі поширений приклад, коли люди, котрі мешкають у приватному секторі, не маючи угод із КАТП, привозять свої пакети з непотребом у наші контейнери. Всі такі факти відслідковуються. Адже, як уже згадував, у моїх ОСББ встановлені камери. Так повинно бути всюди. Щоб люди не підкидали своє сміття сусідам, а платили за його вивезення. Сподіваюся, що Муніципальна варта контролюватиме й це питання та каратиме порушників.
А то буває, що привозять не лише пакети, а й будівельне, ремонтне сміття. За вивезення якого, до речі, встановлена окрема плата. Ці гроші сплачують зрештою ОСББ, від чиїх контейнерів такі відходи вивозять. А мали б платити ті, хто його накопичив.
На Макарова, 28 у мене немає будівельного сміття. Люди не залишають біля сміттєвих баків старі меблі та інші речі. Кожен, хто робить ремонт, в один день виносить непотріб, його забирає машина, яку він оплачує. І після себе ця людина миє під’їзд або ліфт. Якщо все це ми будемо викидати в контейнери, то вони зламаються. Так само, як і сміттєвози, які не розраховані на перевезення таких відходів. Ця звичка у людей напрацювалася, тому переконаний, що й до сортування ми прийдемо.
Колись і до ОСББ ставилися з недовірою, казали: «Нащо воно потрібне». Тепер же міняють своє ставлення. Цінують спільну власність і зроблене за спільні кошти. Тож поступово зможуть переглянути звички й у сміттєвому питанні.
Багато важить думка сусідів. Коли довкола тебе сортують, то й ти намагаєшся не відставати. Спрацьовує суспільна свідомість. В одному з ОСББ ми придбали невелику снігоприбиральну машинку. Після снігопаду виходимо з мешканцями і разом розчищаємо проїзди і доріжки.
– Суспільна свідомість – це добре. Але сміттєва реформа передбачає й зміну тарифної політики. Навряд чи хтось зрадіє такій перспективі.
– Без цього не обійтися. Буде невдоволення, коли зміниться тариф, коли доведеться сортувати, щоб платити менше. Але пригадайте, як люди обурювалися, коли закривали сміттєпроводи в будинках. Тепер всі звикли і розуміють, що то було вірне рішення, бо так краще.
Я часто розмовляю з людьми на цю тему: з мешканцями й іншими головами ОСББ. Багато хто готовий долучатися до змін. Навіть у форматі співфінансування, скажімо, закупки контейнерів для своїх будинків чи проведення інших заходів. Коли ми в це вкладемося коштами, то містяни більше цінуватимуть і розумітимуть, для чого ці контейнери встановлені. Але починати потрібно з себе: підтримувати порядок, прибирати, сортувати. І виховувати так своїх дітей. А, якщо потрібно, то й своїх сусідів.
А хто не хоче так жити, карати копійкою. Це найбільш ефективно. Якщо ти не думаєш, не хочеш думати – заплати. Тобі байдуже до майбутнього своїх дітей – плати. Дай кошти тим людям, які колись будуть займатися переробкою твого непотребу.
Надія ВАНЧЕНКО