Проїжджаючи вулицею Шухевича, щоразу в інтенсивному транспортному потоці нараховую по кілька, а то й понад десяток великогабаритних автомобілів.
Їдуть, не зважаючи ні на пору року, ні на погоду фури, тягачі з причепами, бетоновози, день у день руйнуючи асфальтне покриття відремонтованої два роки тому дороги. Дороги, на реконструкцію якої з міського бюджету виділили понад 27 мільйонів гривень.
«А що тут поробиш?» – безпорадно розводять руками ті, хто мав би знайти вихід із цієї патової ситуації. Адже відсутність об’їзної, яку нарешті будують на Луцьк в обхід Рівного, – не виправдання для бездіяльності. В інших містах якось дають собі раду з цим: споруджують мобільні контрольні комплекси, встановлюють відповідні дорожні знаки, обмежують хоча б час проїзду великогабаритного транспорту.
Я, було, порушив нещодавно цю проблему, яка стосується не тільки Шухевича, а й багатьох вулиць Рівного, на засіданні міськвиконкому. Втім, моя ініціатива не знайшла ніякої підтримки. Хоча, мабуть, усі погодяться з тим, що не легковий транспорт, не «швидка» і не сміттєвози, а саме великогабаритний транспорт розбиває дороги міста. В тому числі й, скажімо, багатотонні вантажівки, які перевозять будівельні матеріали. Добре розумію, що одними заборонами питання не вирішити. Адже Рівне розвивається й розбудовується, а отже, не обійтися без підвезення до об’єктів будівельних матеріалів.
Однак давайте скажемо відверто: на практиці виходить так, що одні заробляють, а інші потерпають. Хтось, надаючи послуги великогабаритним транспортом, отримує прибутки. Місто ж натомість – розбиті дороги, які ремонтує за власний кошт. Як не крути, на мою думку це несправедливо. Бо якщо вже робиш бізнес у Рівному, скажімо, на доставці будматеріалів, то, будь ласкавий, хоча б частково відшкодуй завдану громаді шкоду – допоможи місту коштами чи будматеріалами на відновлення доріг, які руйнують у тому числі й твої багатотонні автомобілі.
Скажете, висловлена ідея – ілюзія? Я так не думаю. Ця ідея буде нездійсненою лише доти, доки нічого не робити для її реалізації. Було б бажання, тоді завжди знайдеться й можливість втілити будь-який задум.
Богдан ГАПЯК, член Рівненського міськвиконкому