15 квітня авторитетне британське медичне видання The Lancet Journal опублікувало матеріал про шляхи поширення коронавірусної інфекції. Детальніше про висновки науковців у своєму відеоблозі поділився відомий український педіатр Євген КОМАРОВСЬКИЙ.
«З моменту появи коронавірусу було припущення про те, що він передається двома способами — повітряно-крапельним і контактним. Було навіть припущення про те, що унікальною особливістю коронавірусу є саме цей контактний шлях, який домінує.
Однак згодом з’ясувалося, що хоч вірусні частинки й виявляли на поверхнях, але вони практично не здатні інфікувати іншу людину. Тобто контактний шлях відіграє вкрай незначну роль в передачі вірусу, і не треба мити і дезінфікувати все навколо, не треба ходити в рукавичках.
Залишається повітряно-крапельний шлях. Через деякий час з’ясувалося, що вірус може передаватися і аерозольним шляхом. Різниця величезна. Повітряно-крапельний шлях – це мокрота, соплі, слина, великі краплі, які можуть пролетіти кілька метрів і впасти. А ось аерозольний шлях — це найдрібніші частинки, які переносяться з потоками повітря. І, фактично, ніякі маски не можуть нас захистити.
Вентиляція приміщення і відкриті кватирки виявляються набагато ефективнішим способом профілактики, ніж усі маски разом узяті. Тобто і повітряно-крапельний, і аерозольний шлях важливі, але дедалі більше фактів указує на те, що головним способом поширення коронавірусної інфекції є саме аерозольний шлях.
Автори в журналі Lancet після величезної кількості досліджень формулюють десять фактів, що вказують на те, що аерозольний шлях є найголовнішим:
- Суперпоширювачі. Є людина, яка заразила десь 500 людей навколо. З більшістю вона безпосередньо не контактувала. Тож вірус переносився на великі відстані саме потоком повітря.
- Величезна кількість фактів, коли має місце зараження без прямого контакту. Ті ж ситуації, коли на кораблях люди перебували, замкнені в каютах, і, тим не менш, захворювали.
- Безсимптомні носії, які не чхають і не кашляють, але заражають.
- У приміщенні ймовірність заразитися є значно вищою, і вентиляція приміщень суттєво зменшує ризик зараження.
- Внутрішньолікарняне інфікування. Повітряно-крапельний шлях унеможливлюється наявністю масок, респіраторів, захисних костюмів, але люди однаково заражаються.
- Деякі лабораторні дослідження дозволили виявити життєздатний вірус у повітрі.
- Життєздатний вірус виявляється в повітроводах і фільтрах вентиляційних систем.
- Експерименти над тваринами. Між двома клітинами з інфікованими тваринами та здоровими встановили повітропровід. Здорові заразилися. Тож вірус поширювався з потоками повітря.
- Немає жодного дослідження, яке доводить неможливість повітряної передачі.
- Немає аргументів на користь того, що домінантну роль відіграє контактний або повітряно-крапельний спосіб.
Отже, можна зробити висновок ковід – це теж летюча вірусна інфекція, як і кір, вітрянка, краснуха.
Тож суспільство і люди, що приймають рішення (уряд) мали б зробити такі кроки:
- Контроль над станом вентиляційних систем і за їх наявністю.
- Всі заходи, які можна проводити просто неба – треба там і проводити.
- Датчики вуглекислого газу давно пора включити в бюджет.
- Країні потрібні фахівці з вентиляційних систем.
- Давайте відчинимо вікна. Давайте боротися з безглуздими особами і психопатами, для яких відкрита кватирка в міському транспорті — це найстрашніша біда. Нам всім потрібно навчитися жити в протягах.
- Без систем вентиляції, без контролю параметрів повітря ми з цієї каші не виберемося.