«Усе, так далі не можна!» – нерідко кажемо собі, нарікаючи на власну долю та нескінчені фінансові проблеми, через які змушені постійно перебиватися від зарплати до зарплати. А відтак, даємо обітницю: «З Нового року все буде по-іншому!» Проте, минають свята, і все повертається на круги свої. Як почати з «чистого аркуша», щоб вирватися з порочного кола «життя в борг»? Про це розмова журналіста «7 днів» із засновницею Академії фінансової грамотності Ольгою ІГНАТЬЄВОЮ:
– Пані Ольго, ви, як ніхто, знаєте, як мудро розпоряджатися грошима. Порадьте, як сформувати річний сімейний бюджет, щоб не жити в борг?
– Мабуть, дуже символічно, що ми говоримо про це саме напередодні Нового року. Бо Новий рік – це нові сподівання, бажання, плани, можливості і, якщо хочете, нові гроші. І тут я хочу наголосити на тому, що зараз час вирішення такого найважливішого кожної для сім’ї питання, як фінансова грамотність. Сюди, звісно, входить і формування сімейного бюджету. Хочеться сказати, що найбільш якісне бюджетне планування – річне, тобто на увесь рік. До цього, правда, ми не завжди готові. Є окремі родини, які мають набутий власний досвід, а відтак складають річний план, розбиваючи його на щомісячні етапи. Зокрема, записують, що мають намір придбати, куди поїхати відпочити і т.д. До такого вміння треба йти маленькими кроками. Досвід не приходить не звідки, він не може народитися на порожньому місці.
– Іншими словами, будь-яка дорога, починається з першого кроку.
– Саме так. Все починається з якоїсь маленької цілі. Це говорить про те, що кожен член сім’ї повинен мати власний бюджет на місяць. Для цього необхідно домовитися зі своєю половинкою (чоловіком чи дружиною) про те, щоб вести сімейний бюджет. Тут хочу зауважити, що багато хто у таких випадках каже, давай, мовляв, будемо записувати всі наші витрати. Відразу застережу: не ведіться на таку пропозицію. Не треба нічого цього записувати. Почніть з іншого. Краще давайте будемо планувати наші витрати. Після того, як сплануємо, на що і скільки маємо потратити, записувати нічого не треба, бо воно все буде вже автоматично сплановане. Залишається одне завдання – контролювати свої витрати по тих статтях, які ви спільно визначили.
Тут зауважу, що наші витрати діляться на дві категорії: це ті, які можемо, обрахувати, і ті, що не можемо передбачити. Тому визначаємо лише суми, які плануємо витратити. І, звичайно, наші доходи, зокрема ті, які надходять систематично; ті, що залежать від сезону; а також ті гроші, які можемо підзаробити. Ми їх знаємо і тому записуємо. Таким чином формуємо річний сімейний бюджет.
– Усе так просто? Спланували доходи і живіть собі за можливостями, не виходячи за замки сімейного бюджету?
– Не зовсім просто, як може видатися на перший погляд. Буває, нам іноді не вдається дотриматися ось такого планування. Чому? Ну тому що, якщо ми, скажімо, з чоловіком порозумілися, то у нас ще є діти, які не завжди хочуть виконувати наші домовленості. А чому не хочуть? Бо у них є багато емоцій. Перебуваючи під їх впливом, діти приходять до батьків і починають у них просити то те, то інше, а ті не можуть їм відмовити. Тому, щоб убезпечити свій сімейний бюджет від емоційних витрат, варто домовлятися і з дітьми. А ще так само вчити їх планувати свої бажання і витрати. Тут я рекомендую починати з кишенькових грошей – діти самі планують, що хочуть за них купити, чи отримати в подарунок. До речі, на Різдво дітей матимуть можливість «заробити» на коляді. Тому вже зараз треба починати планувати з ними: як вони можуть заробити гроші, на що хочуть потратити їх, які в них заповітні бажання, чи вважають речі, про які мріють, вкрай потрібними для них і т.д. Коли попрацюєте над цими питаннями, у дитини будуть сплановані свої цілі і шляхи їх реалізації, тоді вона вже не буде йти до тата чи мами і просити грошей, а купуватиме бажану річ за свої.
Але це ще не все…
– Та тут уже ціла фінансова наука.
– Наука – не наука, а планування має свої нюанси. Так-от, коли домовилися між собою і дітьми, переходимо до контролю цих витрат. Тут кожен має усвідомити, що наше життя не є статичне, тому ми маємо бути гнучкими. А водночас розуміти: якщо одна стаття вийшла за межі передбачених витрат, то треба зменшити якусь іншу. Крім того, треба проаналізувати, де перевищили витрати і звідки можна перекинути. Це вміння має стати навичкою, яку треба напрацювати.
Йдемо далі. Якщо справилися з помісячним плануванням, тоді можна переходити до піврічного планування, а вже потім до річного. Те саме я раджу дітям. Спочатку плануємо їхні кишенькові гроші на день, потім на тиждень, два тижні, а далі на місяць. І коли діти навчаться планувати, вони отримують хороші результати.
– А де можна всього цього навчитися?
– Та хоча б у нашій Академії фінансової грамотності, де менші діти вивчають курс «Фінансова абетка». Для старших є «Фінансова школа». Навіть дорослі можуть набувати знань на такому курсі, як «Фінансова академія». Знаєте, у мене є заповітне бажання – хочу, щоб у новому році ще більше наших рівнян стали фінансово щасливими. Моя мрія – Рівне – місто фінансово щасливих людей. Я б хотіла, що б кожен з нас відчув, як добре жити, коли не переживаєш через гроші.
– Бажання ефективно розпоряджатися грошима для багатьох – це лише декларація намірів. Як зробити так, щоб мудре ставлення до грошей стало звичкою. Тобто, як виховати у собі фінансову дисципліну?
– Це знову ж таки набута навичка. Хочу сказати, що будь-який неуспіх, направду є нашим успіхом. Якщо людина оступилася, зробила перевитрату, це значить, що вона про це запам’ятає, зробить для себе певні висновки і в її підсвідомості залишиться навичка – більше так не робити. Тому що людина неминуче переживе неприємні емоції, пов’язані з боргом, чи позичанням грошей, або залишитися без того, що вона хоче. Зрештою, завдання не в тому, щоб бути ідеальним, а в тому, щоб вчитися на своїх помилках і йти далі до обраної цілі.
Поділюся ще однією своєю мрією. Я хочу розробити фінансове планування простим і доступним для кожного. Ми не повинні заганяти себе в дуже складні задачі. У нас і без цього багато різних завдань, які маємо виконати. Фінансові – найголовніші, але вони водночас мають бути дуже простими. Важливо натренувати в собі навичку бачити себе в плюсі та мінусі. Якщо я, наприклад, в мінусі, то повинна знати, що маю зробити, щоб бути в плюсі? Згодом ця навичка буде спрацьовувати автоматично. І коли рука буде тягнутися купити щось під впливом емоцій, лунатиме своєрідний сигнал: «Стій! Я ж не хочу бути в мінусі!»
Мені дуже хочеться якомога швидше втілити фінансову гру, яку я зараз розробляю. Вона називається «Сімейний бюджет», і головне її завдання натренувати відчуття плюса і мінуса, щоб використовувати в житті набутий навик на автоматі.
І ще – не менш вагоме. Завдання кожного – поставити перед собою ціль: я хочу бути фінансово свідомим, фінансово грамотним. Для цього я вчуся. Напрацьовую навики і стаю успішним.
Василь Герус