Кларнетист Молодіжного симфонічного оркестру України, рівнянин Стефан БУЛИГА після прослуховування в одному з найкращих музичних навчальних закладів світу – Королівській музичній академії (Великобританія) отримав повну стипендію.
Цьому випробуванню передували роки навчання в Рівному та столиці, а також численні перемоги на різноманітних професійних конкурсах. Він є сином відомого рівненського митця, директора кінофестивалю «Місто Мрії» та кіносценариста Віктора Булиги. Про свій шлях у музиці Стефан розповів в інтерв’ю на сайті фонду «Unlimited talent», який підтримає його фінансово під час навчання в Лондоні.
– Вашим першим учителем був Микола Протас. Чим він вам запам’ятався?
– Щиро дякую своєму першому вчителю за багато речей. Відчуваю таку велику вдячність за той доленосний телефонний дзвінок із запрошенням до музичної школи, який прозвучав у нашій квартирі 13 травня 2008 року. Пам’ятаю точну дату, бо того дня святкували день народження моєї молодшої сестри та бабусі. Вдячний Миколі Протасу за його відданість та турботливе ставлення, за постійну підтримку, за чуйність до мене. Саме він допоміг мені зробити перші кроки в освоєнні кларнета, у правильній постановці мундштука (яку я довго не міг освоїти), а також у налаштуванні правильного дихання під час гри та в багатьох інших речах. Саме мій перший вчитель Микола Протас підготував мене до коледжу і передав одному з найкращих викладачів кларнета в Україні Романові Вовку. Не зважаючи на те, що минуло майже 5 років після закінчення музичної школи, ми тісно спілкуємося з моїм першим учителем, а також іншими шкільними наставниками – Ларисою Стукало, Катериною Димченко, Лідією Чорною, Сергієм Кульчинським та іншими, яким я також дуже вдячний.
– Ваша родина музична?
– Зараз ніхто з моїх родичів не має нічого спільного з музикою. Однак дідусь моєї матері Павло Зачернюк з юних років грав на багатьох духових інструментах у пожежному оркестрі. бачив його лише на фотографіях і дуже радий, що пішов його слідами. Я впевнений, що моя відданість кларнету – це від нього. Він би пишався мною і тим, що я обрав шлях музиканта.
– Згодом 4 роки навчались у коледжі ім. Глієра КМАМ. Як запам’ятали цей етап і своїх викладачів?
– Навчання у Київській муніципальній музичній академії імені Р.Глієра – це теж дуже важливий етап становлення як музиканта, адже цей заклад, без сумніву, один із найкращих. Мені пощастило навчатися в професора Романа Вовка. Вдячний йому за знання та підтримку, які допомогли мені перевершити себе та перемогти у багатьох конкурсах. Зокрема і при вступі до Королівської музичної академії в Лондоні. Без нього це було б надскладним завданням. Я щиро вдячний, що він ніколи не втрачав у мене віри і завжди допомагав, радив як батько. Дякую всім, хто вдосконалював мене як майбутнього справжнього музиканта. Насамперед – викладачам коледжу Ользі Шевченко, Олександрові Кочерженку, Вадиму Ракочі, Вікторії Бодіній, Ганні Кузьменко, Тетяні Пацукевич. Моя участь у симфонічному оркестрі ім. Глієра КМАМ, яким керував Віталій Протасов, який довгий час був головним диригентом Національної філармонії України, також, без сумніву, вплинула на моє становлення. Саме знання та досвід, отримані в коледжі, допомогли мені взяти участь у Молдавському молодіжному оркестрі, а згодом у Панкавказькому молодіжному та Українському молодіжному оркестрах. Зараз я є учасником останніх двох оркестрів. Захоплююсь диригентом YSOU Оксаною Линів, яка є дуже потужним музикантом.
Дякую також і своїм друзям, з якими навчався у Києві, за підтримку, допомогу та дружбу. Це Максим Левицький (диригент), Андрій Паляруш (кларнет), Влад Толордава (труба), Соломія Качур (кларнет), Дмитро Керез (труба), Ольга Стукалова (флейта) та багато інших, які завжди спонукали мене до самовдосконалення та нових досягнень.
– Зараз ви – студент Королівської музичної академії. Розкажіть про це детальніше.
– Торік, у грудні минулого року, я брав участь у прослуховуванні до Королівської музичної академії. Мені дуже приємно, що мої таланти та уміння, виявлені на вступних іспитах, відзначили повною стипендією на навчання. Для мене велика честь бути студентом одного з найпрестижніших музичних закладів світу. Заняття почнуться з нового навчального року. Я з нетерпінням чекаю зустрічі з академією, викладачами, новими колегами та, звичайно, столицею Великобританії Лондоном.
Зараз також шукаю фонди, які допоможуть мені адаптуватися та жити у столиці Великобританії. Дуже вдячний фонду «Talent Unlimited», який першим відгукнувся і допоможе мені вдосконалити свої виконавські навички. Дуже сподіваюся отримати позитивну відповідь і від інших організацій, до яких я подав заявку на отримання стипендії на проживання.
Розумію, що потрібно багато працювати і залишатися наполегливим, щоб досягти вершин у Музиці. Тому, сподіваюсь, що особисті якості, мій досвід, навички та досягнення на конкурсах, а також рівень гри на інструменті, який став усім моїм життям, відповідають вимогам Академії. Сподіваюся, що це стане подальшим кроком у професійному розвитку, який допоможе мені колись прославити свою Альма-матер та країну.
– Як часто ви вправляєтесь?
– Намагаюся грати щодня, адже це запорука хорошої музичної форми і доброго звучання. Більшість свого часу витрачаю на заняття, намагаюся робити це продуктивно та з користю для справи й кінцевого результату. Так, як навчали мене Микола Протас та Роман Вовк.
Мені часто доводиться жертвувати зустрічами з друзями. Іноді навіть канікулами. Однак мої друзі ніколи не ображаються, бо розуміють, що означає музика для мене. Наразі я витрачаю багато часу на вдосконалення англійської мови, тому що навчання у Великобританії вимагає досконалих знань. Саме високий рівень володіння англійською мовою засвідчить повагу до країни, в якій я буду жити.
– Що ви порадили б молодим музикантам на початку їхнього шляху?
– Необхідно поставити конкретну мету, а потім впевнено і наполегливо йти до неї щосекунди, щогодини, щодня, не зважаючи на будь-які перешкоди, труднощі або навіть загрози. Крім того, завжди потрібно залишатися собою і бути чесним з людьми. Це те, чого навчили мене батьки та мої вчителі, за що я їм щиро вдячний. Це те, що мені завжди допомагало під час навчання, участі у концертах та інших заходах. Музикант повинен бути людиною, яка любить не тільки свою роботу, а й навколишній світ та людей. Тоді у творах, які він виконує, цей світ буде відображений у всіх найяскравіших кольорах і відтінках. А люди будуть насолоджуватися його грою.
http://talent-unlimited.org.uk/