Вийшов навчальний посібник «Кризова журналістика: як писати про АЕС» заслуженого журналіста України Віктора Мазаного.
У перші дні російсько-української війни, коли були захоплені російськими військами Чорнобильська, а пізніше й Запорізька атомні електростанції, світ зрозумів, наскільки важливою є точна інформація про роботу таких ядерних об′єктів. У той час вона надходила лише від Національної енергогенеруючої компанії «Енергоатом», якій підлеглі українські АЕС, і обмежувалася стандартними фразами. Журналістська спільнота не знала, як підійти до висвітлення таких екстремальних подій і лише послуговувалася повідомленнями цієї державної структури, які були стриманими, а тому викликали багато запитань.
Кого в таких кризових ситуаціях слід використовувати як джерело?
Про які показники радіаційного стану під час так званого «блекауту» слід розпитати у спеціалістів? На якій тематиці під час катаклізмів на АЕС треба зосереджувати увагу, щоб зрозуміти рівень радіаційної небезпеки для оперативного персоналу і населення, що проживає довкола атомних електростанцій? Де взяти незалежну інформацію про радіоактивне забруднення територій?
На ці та багато інших специфічних питань дає відповідь навчальний посібник доцента кафедри соціальних комунікацій факультету журналістики Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука Віктора Мазаного. Він автор шести публіцистичних книг про Рівненську та Хмельницьку атомні електростанції, сотень публікацій про ці об′єкти на сайті Українського національного інформаційного агентства Укрінформ. У ньому він впродовж тридцяти років працював на посаді власного кореспондента. Відомі також його новини, інтерв′ю, коментарі про АЕС, що побачили світ у друкованих медіа України, США і Канади.
Приклади такого доробку увійшли в посібник як ілюстрації до теоретичних формулювань автора. А також як хрестоматійний матеріал ‒ він весь забезпечений QR-кодами та інтернет-покликаннями. Отже, це є ефективний інструмент для використання таких зразків. Наприклад, під час вивчення інформаційних жанрів студентами – майбутніми журналістами.
Посібник також дає відповідь на те, де одержувати точну інформацію про критичні ситуації, аномальні події на АЕС, зокрема, у випадку порушення фізичного захисту атомних електростанцій.
Наголошено на компетентності журналіста. Адже він повинен володіти конкретними знаннями про ази технологій АЕС. Щоб, по-перше, бути співмірним співбесідником зі спеціалістами-атомниками під час збору інформації, а, по-друге, не робити прикрих помилок у своїх текстах.
Показано також методику написання новин на основі пресрелізів інформаційних центрів АЕС. Розкрито особливості коментарів, інтерв′ю на актуальну екологічну, виробничо-економічну, соціальну тематику ядерної енергетичної галузі.
Іван КРУПСЬКИЙ, доктор історичних наук, професор факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка