Як працюють українські магазини попри складні економічні умови. У перші місяці війни українці суттєво переосмислили свій пакет покупок, обмежившись найнеобхіднішими продуктами. Зокрема, покупка побутової техніки, товарів для ремонту стала рідкістю. Це вдарило по торгівельних мережах. Ще одним ударом стала енергетична криза через ракетні атаки росії по українській енергосистемі. Магазини залишилися без світла та втрачали свої доходи.
Проте зараз український рітейл, тобто мережі продовольчих і непродовольчих магазинів і супермаркетів, почав відновлюватися та адаптуватися до нових реалій. Багато людей повертаються до старих купівельних звичок: придбання гаджетів, крафтових продуктів. Бажаючи підтримати економіку, українці активно купують продукти вітчизняних брендів і задоволені тим, як працюють українські магазини.
Магазини швидко відновлюються
У галузі, яка об’єднує непродуктовий та продуктовий рітейл, на кінець березня 2022 року було зачинено 29% магазинів, повідомив співзасновник і голова правління Асоціації рітейлерів України Андрій Жук під час брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ.
«У березні працювало у порівнянні з 23 лютого 71% магазинів. Коли ми зробили дослідження у грудні, — працює вже 93% магазинів, зачиненими залишається 7% магазинів. Якщо казати про фуд рітейл, було зачинено 21% на кінець березня, а зараз 5%. Ці цифри можуть показати, як рухається галузь, її відновлення за ці місяці. Але це тільки вираження відкритих дверей. Це не є показники економічної діяльності цих магазинів», — підкреслив Андрій Жук.
Швидкість відновлення роботи рітейлу на деокупованих територіях України, зокрема у Херсоні, вражає. Наприклад, у Херсоні станом на 23 лютого працювало 65 продовольчих супермаркетів, зараз працює 5. Це такі мережі, як АТБ, Екомаркет, Сільпо, Таврія-В.
«Як тільки з’являється можливість працювати, рітейл одразу починає працювати. Вже протягом першого тижня після звільнення Херсона ми всі бачили інтерв’ю голови правління АТБ, який вже був на відкритті магазину АТБ. Уявіть: за декілька днів завезти товар, відновити магазин… У мене зараз мурашки по шкірі йдуть. Це подвиг!», — розповів Андрій Жук.
Адаптація до відключень світла
Український рітейл швидко адаптується до викликів, які несуть із собою масовані російські обстріли. Для продовольчих магазинів наявність світла вкрай важлива. Від цього залежить робота кас, виробництв, холодильного та серверного обладнання. Щоб забезпечити безперебійну роботу всіх супермаркетів та надати покупцям усі необхідні товари навіть за умови відключення світла, вони встановлюють потужні генератори, які дозволяють підключати все обладнання, освітлення в залі та на виробництві.
Станом на сьогодні, 50% мереж продуктових супермаркетів забезпечені генераторами. Тобто половина продовольчих мереж в Україні можуть працювати автономно. До кінця січня їхня кількість зросте до 55%, а до кінця лютого, за прогнозами, приблизно 60-70% магазинів будуть забезпечені генераторами.
Крім того, більшість магазинів можуть допомагати населенню під час відключень світла: всередині приміщення можна зігрітися, зарядити телефони та інші гаджети. Вони стають окремою ланкою «Пунктів незламності» по всій країні.
Подальші прогнози
На переконання голови правління Асоціації рітейлерів України, у 2023 році буде краще тим бізнесам, які зможуть адаптуватися. Крім того, їхнє майбутнє буде залежати від ситуації в Україні в цілому та від того, як багато українських біженців повертатимуться з-за кордону.
«Тому, що зараз 7 мільйонів українців знаходяться за кордоном, вони там витрачають гроші. Це для рітейла дуже великий виклик. Чим більше часу проходять, тим менше відсоток тих, хто повернеться. У світі звикли до біженців, які біжать від бідноти, а українці бігли від війни. Світ дуже здивований тим, що українці освічені, у них є гроші, які вони зберігали, наприклад, — і зараз ці гроші люди платять в інших країнах. Ситуація в Україні покаже, скільки людей зможуть повернутися в Україну. Чим більше буде повертатися, тим більше будуть обороти у торгових мережах в Україні», — сказав Андрій Жук.
Матеріал підготовлений Центром громадського моніторингу та контролю