Як не стати жертвою кібершахраїв: поради кіберполіції Рівненщини

Як не стати жертвою кібершахраїв: поради кіберполіції Рівненщини

Діліться інформацією з друзями:

У сучасному цифровому світі шахраї щодня вдосконалюють свої методи. Вони активно діють у соціальних мережах, месенджерах, на онлайн-платформах та навіть через телефонні дзвінки. Щоб убезпечити себе, свої кошти та особисту інформацію, важливо знати головні правила кібербезпеки.

Працівники відділу протидії кіберзлочинам в Рівненській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України підготували ключові поради, як розпізнати шахрайство та не потрапити у пастку.

1. Шахрайство в месенджерах

Шахраї часто зламують акаунти у месенджерах і від імені знайомих просять гроші. Якщо хтось несподівано звертається з проханням про допомогу – завжди перевіряйте це через інші канали зв’язку. Не довіряйте особам, які знають вашу особисту інформацію – її могли знайти в мережі.

Поради:

  • Зателефонуйте знайомому особисто.
  • Повідомте, якщо акаунт зламано.
  • Увімкніть двофакторну аутентифікацію.

2. Фінансова допомога: фішинг

Шахраї поширюють фейкові повідомлення про державну або міжнародну фінансову допомогу. Посилання ведуть на фішингові сайти або чат-боти, де з вас намагаються витягти особисті дані. Отримавши їх, злочинці можуть викрасти ваші кошти.

Поради:

  • Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел.
  • Не переходьте за сумнівними посиланнями.
  • У разі підозри — звертайтесь до банку та блокуйте картку.

3. Онлайн-шопінг

Псевдопродавці часто просять повну або часткову передплату за неіснуючий товар. Обман легко замаскувати під привабливу пропозицію.

Поради:

  • Купуйте лише на перевірених сайтах.
  • Використовуйте віртуальну картку з обмеженим балансом.
  • Віддавайте перевагу післяплаті.

4. Псевдопокупці

Шахраї під виглядом покупців намагаються отримати дані вашої банківської картки. Часто паралельно з вами зв’язується фейковий ‘співробітник банку’, який пропонує ‘активувати платіж’.

Поради:

  • Не повідомляйте стороннім реквізити картки.
  • Не вводьте PIN-коди, CVV чи тимчасові паролі.
  • Телефонуйте до банку лише за номером на звороті картки.

5. Фейкові збори

Зловмисники створюють фальшиві сторінки волонтерів та збирають гроші нібито для ЗСУ. Вони можуть навіть використовувати зламані акаунти відомих людей.

Поради:

  • Переказуйте гроші лише через офіційні фонди.
  • Перевіряйте реквізити і сторінки.
  • Не поширюйте підозрілі збори.

6. Телефонні шахраї

Шахраї представляються банківськими працівниками, операторами чи представниками держустанов і намагаються виманити конфіденційні дані. Іноді вони використовують соціальну інженерію, щоб викрасти сім-карту.

Поради:

  • Ніколи не розголошуйте коди з SMS.
  • Використовуйте контрактну форму зв’язку.
  • Активуйте код-пароль на перевипуск SIM-карти.

7. Псевдозайнятість і дропи

Шахраї можуть просити відкрити рахунок на своє ім’я або приймати платежі, обіцяючи ‘заробіток’. Фактично ви стаєте дропом і співучасником злочину.

Пам’ятайте: навіть якщо ви не знали про шахрайство, ваша участь — уже частина злочинної схеми.

Начальник відділу протидії кіберзлочинам в Рівненській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України полковник поліції Андрій Карпюк зазначає:

  1. Повідомляючи про шахрайство, ви не лише допомагаєте правоохоронним органам зібрати необхідну інформацію для викриття злочинців, а й сприяєте запобіганню подальшим шахрайським діям щодо інших громадян. У боротьбі з кіберзлочинністю важлива кожна заява, кожен факт.
  2. Довіряйте своїм інстинктам. Якщо ви отримали підозрілий електронний лист – не відкривайте його, а негайно видаліть. Якщо вас насторожує телефонний дзвінок від невідомого абонента – не вагайтесь та покладіть слухавку. Обережність – це перший крок до захисту.
  3. Завжди дбайте про конфіденційність своїх персональних даних. Ніколи не розголошуйте особисту інформацію третім особам – особливо у телефонному режимі або через сумнівні онлайн-ресурси.
  4. Нагадуємо, що відповідальність за шахрайство передбачена статтею 190 Кримінального кодексу України. Санкції варіюються від штрафу у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна – залежно від тяжкості правопорушення та кількості осіб, задіяних у шахрайських схемах.

Будьте пильними та захищайте себе від кіберзлочинців! Додаткову інформацію та рекомендації щодо захисту, а також контакти для звернень можна знайти за ПОСИЛАННЯМ

Читайте також: У Рівному жінка вкрала понад 375 тисяч, допомагаючи пенсіонерці з телефоном