Мова йде про фрази-паразити, які дорослі часто використовують під час діалогу з дітьми. Вони вже встигли врости у нашу модель спілкування, як щось звичне і побутове. Проте діти часто сприймають ці послання по-іншому і не завжди позитивно.
Хлопчики не плачуть
Психологи кажуть, що такий вислів історично закріпився у нашій свідомості через бажання виростити поруч сильного чоловіка. Але насправді він не зовсім про мужність і силу. Так блокуються прояви почуттів та емоції, які є абсолютно нормальними.
– Для дитини ця фраза звучить так: «Ти не маєш права проявляти почуття, не можеш висловити, що тобі боляче або прикро», – пояснює психологиня Світлана Шумська.
Чоловіки, які в дитинстві звикли ховати власні емоції, не вміють співпереживати та підтримувати рідних. Це теж може проявитися у фізіологічних проблемах.
Дівчата так не поводяться
За емоційним настроєм ця фраза аналогічна попередній. Тільки у цьому випадку є заборона на виявлення почуттів, які вважаються більш чоловічими. При цьому хлопчики можуть відчувати біль, страх, тривогу, образу, а дівчинка – злість і агресію.
Якщо будеш вередувати, залишимо тебе тут
Мета цього вислову – налякати дитину, щоб вона припинила робити якісь небажані речі. Сюди ж можна віднести залякування поліцією, лікарями чи викраденням. При цьому дитина боїться не лише обіцяних дій, а й втратити батьків.
Щоб уникнути вживання такого виразу, експерти радять розділити почуття дитини та поговорити про них.
Ви можете сказати дитині, що вона може плакати і бути не згодною в даний момент з цим рішенням, але воно не зміниться.
З-за столу не встанеш,поки не доїси
Вислови, які містять у собі залякування, погрози та шантаж стосовно їжі, відносяться до харчового насильства. У такому випадку не враховуються потреби дитини і вона не має вибору, хоча часто їй просто може бути несмачно.
Криза підліткового віку це лакмусовий папірець сімейних стосунків
Волинський лікар із Санкт-Петербурга з гордістю називає себе лучанином
Харчове насильство згодом може призводити до ожиріння або відрази до їжі, попереджають психологи. Крім того, їжа може плутатися з любов’ю, коли дитина в дорослому віці стикається з якоюсь проблемою і починає її заїдати. Вона сприймає це як турботу і любов, тому що чула щось подібне: «Бабуся так старалася, цілий вечір готувала, а ти, безсовісний, не хочеш їсти».
Не засмучуй маму чи тата
Це шантаж, який свідчить про те, що дитина може стати винуватцем чужих бід. Коли батьки використовують такий вислів, вона може відчувати сором та розчарування. В гіршому випадку батьки можуть симулювати ще й проблеми із здоров’ям.
Поведінка дітей дійсно може засмутити дорослих, але тоді потрібно відокремити дію від дитини.
Це не можна, тому що я так кажу
Такий вислів означає, що до дитини не дослухаються, її думку не беруть до уваги. Цю фразу потрібно замінити на те, що у батьків більше життєвого досвіду, тому в цій ситуації вони приймають рішення. Хоча настане момент, коли доведеться відпустити своє чадо.
Ти знаєш, як ці гроші важко даються
У дитини немає таких знань, тому самостійно вона просто не може оцінити витрати і можливості сімейних доходів. Їй ніхто не пояснив, що є бюджет родини: доходи та видатки. Батьки вирішують, на що витрачати, але мають пояснити дитині, на що сім’я витрачає гроші, розвивати її фінансову грамотність.
Не треба боятися розповідати дітям, що скільки коштує. Розкажіть, як витрати співвідносяться з доходами.
Тобі ще рано це знати
Часто батьки не хочуть витрачати час на довгі пояснення. Експерти кажуть, що можна задовольнити інтерес дитини з будь-якої теми, проте пояснювати потрібно доступними їй для розуміння поняттями. Є одна цікава формула з цього приводу: коли дитина ставить запитання, то потрібно зрозуміти, що вона вже про це знає. Іноді вона просто хоче підтвердження своїх знань. Світлана Шумська зазначає, що для дитини така фраза може сигналізувати про її неповноцінність, або ж відбити бажання запитувати про щось у батьків.
Як позбутися негативних фраз
Дорослі використовують такі вислови у своїх розмовах через страх, невміння пояснити власну думку дитині та установки, які передаються в спадок від батьків.
Хочеться вберегти дитину від чогось, і ми не знаходимо кращого способу, ніж її налякати, щоб вона змінила свою поведінку.
Тому психологи радять усвідомити шкоду такого спілкування. Навіть під час конфлікту дитина хоче відчувати батьківське тепло. У таких ситуаціях слід говорити тільки від свого імені й виходити з тих потреб, які ви відчуваєте, як батьки.
Визнавайте власні помилки. Скажіть синові чи доньці:
«Вибач. Так, я зірвалася, мені шкода, що так вийшло. Я просто втомилася. Це до тебе не має ніякого відношення. Давай обіймемось».
Батьки повинні розуміти емоційне навантаження фраз, які вони транслюють на дитину. Інколи це емоційне послання може бути викликане не дитячою поведінкою, а іншими чинниками.
«УП. Життя».