fbpx
Вишивальниця з Рівненщини створила домашній музей «Етно хата»

Вишивальниця з Рівненщини створила домашній музей «Етно хата»

Діліться інформацією з друзями:

У Вербській громаді, що на Дубенщині, є талановита майстриня, що зберігає та популяризує нематеріальну культурну спадщину, Леокадія Загальська.

Леокадія Загальська продовжує справу своєї матері – вишиває картини ексклюзивною художньою гладдю.

«Я хочу внести свою часточку у світле слово «перемога», яку ми так чекаємо» – зазначає Леокадія Загальська.

Леокадія Загальська – талановита вишивальниця. Народилася 18 липня 1944 року в м. Дубно. Любов до вишивання успадкувала від своєї мами – Ганни Миколаївни Бабич – народної вишивальниці, заслуженої працівниці культури Польщі, яка відновила давно забуте вишивання гладдю (в Україні так працює лише декілька художників).

Картини вишивальниці вважають надзвичайними по манері вишивки та підборі кольорів у нитках. Картини що вишиті гладдю, майже не відрізниш від живописних витворів мистецтва, за якими криється і неординарна творча уява, і великий дар бачити та відчувати світ. ЇЇ твори виставлялися як по всій Україні, так і у близькому та далекому зарубіжжі: Польщі, Білорусі, Чехії…

Руки Леокадії вишили Герб міста Дубна, хоругву Дубенської гімназії № 1, а виставки вишивок стали традиційними й очікуваними для шанувальників її творчості.

Вишивальниця з Рівненщини створила домашній музей «Етно хата» - фото 1
Леокадія Загальська біля вишитого нею Герба міста Дубна.

Леокадії Загальській видано сертифікат (найкращий майстер народного мистецтва – 2005 р.)

Леокадія Михайлівна разом із своїм чоловіком та спільними родинними зусиллями у серпні 2008 р. у Вербі відкрили своєрідний маленький музей «Етно хату».

Цей музей вони вирішили створити для власних дітей, щоб вони пожили у тій старовинній атмосфері яка переважно домінувала у минулих трьох століттях.

У кімнатах музею знаходиться чимало цікавих речей зокрема колишня дитяча колисанка, зайшовши в середину цієї кімнати, складається таке враження, що потрапив на півтора століття у минуле, вишиті рушники та картини навіюють по-справжньому українську атмосферу села та ще й давнього села.

Друга кімната також старовинне диво в якій знаходяться веретена.

У третій маленькій кімнатці, яка служила коморою у хаті зберігаються старовинні бочки для вина, старовинні праски, скриня для зберігання коштовностей та інші сімейні реліквії.

Джерело: Управління культури і туризму Рівненської ОДА

Читайте також: Мешканці Рівненщини зможуть зручно подорожувати в Карпати новим потягом