З метою недопущення порушень законодавства про працю при використанні праці неповнолітніх, використання їх примусової праці, Управління інспекційної діяльності у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці проводить ряд заходів, в тому числі й надання консультацій з питань трудового законодавства та безпеки праці у період воєнного стану, праці неповнолітніх, недопущення використання їх примусової праці та інше.
Законом України «Про охорону праці» статтею 11, заборонено застосування праці неповнолітніх, тобто осіб до 18 років на важких роботах і на роботах зі шкідливими умовами праці, на підземних роботах, залучати до нічних, наднормових робіт та робіт у вихідні дні.
Статтею 14 Закону України «Про зайнятість населення», передбачені додаткові гарантії у сприянні працевлаштування молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних закладах освіти і якій надається перше робоче місце, дітям (сиротам), які залишилися без піклування батьків, а також особам, яким виповнилося 15 років і які за згодою одного з батьків або особи, яка його замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу.
Підлітків забороняється призначати на роботи, які пов’язані виключно з підійманням, утриманням або переміщенням важких речей. До роботи, що потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються підлітки, які не мають медичних протипоказань, що засвідчено відповідним лікарським свідоцтвом. До тривалої роботи з підійманням та переміщенням важких речей підлітки до 15 років не допускаються. Роботодавець повинен забезпечити обов’язкове проходження працюючими у нього підлітками попереднього та наступних періодичних медичних оглядів.
Обов’язковим повинен бути рівномірний розподіл тижневого робочого часу за днями п’яти- або шестиденного робочого тижня. Звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою служби у справах дітей.
Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх. Разом з тим, в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці неповнолітні користуються пільгами, встановленими законодавством України. Статтею 75 КЗпП України та частиною восьмою статті 6 Закону України «Про відпустки» встановлено, що для неповнолітніх працівників, котрі не досягли вісімнадцятирічного віку, тривалість щорічної основної відпустки становить 31 календарний день. Щорічна основна відпустка повної тривалості надається неповнолітньому працівникові за його бажанням у зручний для нього час (ст. 195 КЗпП України, ст. 10 Закону «Про відпустки»). Згідно зі статтею 195 КЗпП України та статтею 10 Закону «Про відпустки» неповнолітньому працівникові може надаватися щорічна відпустка повної тривалості в перший рік його роботи на підприємстві, навіть якщо він ще не відпрацював шість безперервних місяців на цьому підприємстві. Для цього неповнолітньому працівникові потрібно лише подати заяву.
Відповідно до ст. 198 КЗпП України батьки, усиновителі і піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.
Дитяча праця є специфічним соціально-економічним явищем, викликаним дією різноманітних чинників, що передусім залежать від рівня економічного розвитку країни, в якій проживає дитина, обсягу державного забезпечення освіти дітей, соціально-культурних поглядів на роль дитини в суспільстві.
Головний державний інспектор відділу з питань праці
Віталій Удовиченко
Читайте також: Працевлаштування за кордоном. Шахраї обманули жительку Рівненщини на 9 тисяч гривень