fbpx
Про Дубровицький мацик знають в Україні й за кордоном

Про Дубровицький мацик знають в Україні й за кордоном

Діліться інформацією з друзями:

Виготовленням мацика займаються на рівненському Поліссі здавна. У вмілих руках він перетворюється у справжній витвір кулінарного мистецтва.

«Дубровицький мацик» став загальновизнаним брендом 

Раніше жителі північних районів Рівненської області виготовляли цей продукт для власного споживання, приберігали його для тих, хто був зайнятий на косовиці чи жнивах. В останні роки розпочалося масове виробництво мацика. Однією з перших у Дубровиці відкрила власну справу з виготовлення цього продукту Людмила КОТЯШ.

Про Дубровицький мацик знають в Україні й за кордоном - фото 1

«Дубровицький мацик» у виконанні Людмили Тихонівни став загальновизнаним брендом, який знає вся Україна і навіть за кордоном.

Виготовленням мацика займаються на рівненському Поліссі давно, але унікальний рецепт тримають у секреті

Людмила Котяш за освітою лаборант-технолог м’ясо-молочних виробів. Свій трудовий шлях розпочинала в кооперації – працювала лаборантом, завідувачкою цеху в Дубровицькій райспоживспілці. Через деякий час на сімейній нараді вирішили: «Треба розпочинати свій бізнес!».

Цех облаштували всім необхідним згідно з технічними й санітарними нормами. У самої господині на присадибній ділянці милують око десятки троянд, жоржин, хризантем, яскраво жовтіють чорнобривці. Біля них розкинули крони молоді дерева, рясно обліплені яблуками. Між квітами й городніми культурами – рукотворний міні-ставок з рибою. 

За словами моєї співрозмовниці, в цьому квітковому раю вона  відпочиває душею. Каже, що дехто їй пропонував виїхати на проживання за кордон. Але вона таку пропозицію відкинула рішуче: «Там, за кордоном – чужина! А тут моя родина, тут моя земля!».

Людмила Котяш – приватний підприємець. У її фірмі – четверо найманих працівників. Працюють прозоро, чесно сплачують усі податки.

«Хоча я мала знання й досвід у виготовленні цього сиров’яленого продукту, але коли перейшла на його масове виробництво, не все відразу вдавалося, – розповідає пані Людмила. – Ми тоді йшли методом проб і помилок. І врешті-решт знайшли свій унікальний рецепт, який, звісно, тримаємо в секреті. 

Про Дубровицький мацик знають в Україні й за кордоном - фото 2
Людмила Котяш з донькою Марією

Взагалі, в кожного виробника свій рецепт. Наш «Дубровицький мацик» – це м’ясо, сіль, чорний перець, лавровий лист і часник у відповідних  пропорціях. Хочеться зберегти класичний і автентичний смак натурального мацика. Але, звичайно, стараємося розширювати асортимент, тому наразі виготовляємо декілька видів сиров’ялених делікатесів (мацик у міхурі, ковбаса класична, салямі, шовдир, мисливська, яловича, сало).

Технологія в нас перевірена роками. Беремо за основу свинячу шинку, яку постачають місцеві фермери, ріжемо її на шматки й щедро солимо. У солі тримаємо протягом двох-трьох днів, потім додаємо інгредієнти й начиняємо в кишку чи міхур. Міхур зав’язуємо щільно, щоб всередину не потрапляло повітря і розміщуємо його на горищі, де м’ясний виріб дозріває протягом кількох місяців. Тут важливо все: і температура, і волога. Тому прискіпливо контролюємо всі процеси».

Упакували в ящики й завезли військовим  

Коли розпочалася повномасштабна війна, багато магазинів, торгових точок, через які реалізовували мацик, мацикові ковбаси, шовдир, закрилися. Виникла гостра проблема: куди дівати продукцію? Рішення знайшли швидко – упакували її в ящики й відвезли до Дубровицького районного військкомату, а також низки волонтерських організацій. Уся родина пані Людмили займається благодійністю, але не афішує свої добрі справи, вважає, що допомагати – це є необхідністю в наш час.

Такий, як батьки робили колись

Людмилі Котяш телефонує багато людей: «Дякуємо, що ви є! Продукція, яку виготовляєте, надзвичайно смачна!», «Ваш мацик такий, як батьки робили колись!». 

Як може довго зберігатися цей сиров’ялений продукт? За словами моєї співрозмовниці, в її холодильнику він досі зберігається від Великодня!  Секрет у тому, що цей натуральний м’ясний продукт не піддається термічній обробці.

Кошики з делікатесами йдуть на «ура»

Людмила Тихонівна разом із донькою втілили в життя оригінальну ідею – складають на замовлення кошики з м’ясними та іншими делікатесами. Такі подарунки сприймаються на «ура» всюди.

«У кошики кладемо і мацик, і мацикові ковбаси, сир, соуси, консервацію і грибочки в банках, як правило, боровички, один в один, –  розповідає пані Людмила. – Зазвичай складаємо такий кошик індивідуально за побажаннями покупця. Дуже часто замовляють для подарунків батькам, друзям, колегам, начальникам».

Попит на продукцію постійно зростає

 «Сьогодні наш «Дубровицький мацик» знає вся Україна завдяки соціальним мережам і «сарафанному» радіо, – приєднується до розмови донька Людмили Тихонівни Марія. –- Багато інтернет-замовлень надходить з Києва, Одеси і майже з усіх регіонів України. Ми намагаємося не накручувати ціни, хоча витрати на продукцію постійно зростають. У наших магазинах, які працюють  у Дубровиці та Рівному, для військових існують знижки.

Багато продукції відправляємо в зону бойових дій самостійно і через місцеві  благодійні організації «Трофей» і «Руєвіт». 

Працюють не заради грошей

Людмила Котяш удостоєна багатьох дипломів на всеукраїнському та обласному рівнях. Зокрема, вона переможниця обласного конкурсу «Лідер якості Рівненщини» в номінації «Продовольчі товари». 

У березні нинішнього року підприємиця завдяки обласному центру зайнятості отримала грант на розвиток виробництва в сумі 250 тисяч гривень. За ці кошти придбали сировину, морозильні камери, вакуматор (пристрій для упаковки плівкою продукції), інше обладнання.

Про що нині мріє Людмила Котяш? Щоб якнайшвидше закінчилася ця проклята війна. Щоб повернулися додому всі наші захисники, племінник Віталій. Щоб знову можна було брати участь у фестивалях мацика, які раніше проводилися в Рівному і Вараші. Щоб за цим продуктом стояли черги іноземців.  

«Ми працюємо не заради грошей, – підсумовує розмову пані Людмила. – Нам не треба мільйони. Нам важливо, щоб люди були задоволені нашою продукцією. Бо якщо ти людям робиш добро, то від людей добро повертається тобі сторицею. Бізнес повинен будуватися на добросовісних засадах і якостях людей, а не на холодних бізнесових стратегіях».

Василь ЗАКРЕВСЬКИЙ

Читайте також: Мацик з Рівненщини може стати нематеріальною культурною спадщиною (ФОТО, ВІДЕО)