Він мріяв про сцену й режисуру, але обрав фронт, коли почалася повномасштабна війна. Повернувся в Україну і вже за кілька днів став до зброї. Здолбунівська громада провела в останню путь свого захисника.
11 березня 2026 року загинув військовослужбовець зі Здолбунова Вадим Шевчук. Йому було 32 роки. Він служив у складі 35-ї окремої штурмової бригади морської піхоти та брав участь у боях на найгарячіших напрямках.
Військовий воював за Авдіївку, Вугледар і Мар’їнку. За проявлену мужність отримав берет кольору морської хвилі – символ братерства морських піхотинців. Побратими знали його за позивним «Професор».
Як повідомили у громаді, після початку повномасштабного вторгнення чоловік повернувся з-за кордону і добровільно вступив до лав захисників. Навіть бувши обмежено придатним, він долучився до виконання бойових завдань, зокрема брав участь у курській операції. Після поранення та лікування продовжив службу як оператор дронів на Сумському напрямку.
Вадим народився і виріс у Здолбунові, навчався у місцевій гімназії, змалку займався у театральній студії. Мріяв стати режисером.
У скорботі залишилися мама та сестра.
Здолбунівська громада від початку повномасштабної війни втратила чимало своїх мешканців, які стали на захист України. Історії таких воїнів зберігають не лише пам’ять про їхній подвиг, а й нагадують про ціну, яку платить суспільство за свободу.