fbpx
Розмова з ворогом була короткою, не довше автоматної черги

Розмова з ворогом була короткою, не довше автоматної черги

Діліться інформацією з друзями:

Розповідь гвардійця з рівненського підрозділу про бої під Авдіївкою, бойову підготовку і войовничих котів Донеччини.

Нацгвардієць Святослав Ревко – головний сержант взводу одного з підрозділів Національної гвардії України. У 2012-2013 роках військовослужбовець проходив службу в полку спеціального призначення. Згодом звільнився і працював у сфері будівництва, а з початком повномасштабного вторгнення приєднався до рівненського підрозділу Нацгвардії.

У березні 2022 року він розпочав службу з охорони й оборони одного з важливих державних об’єктів на Рівненщині. Потім підрозділ Святослава пройшов підготовку до виконання завдань у зоні активних бойових дій.

«Я отримав базову військову підготовку ще під час служби у 2012 році, проте вже у складі рівненського підрозділу ми вдосконалювали навички з тактичної, вогневої, медичної підготовки, військово-інженерної справи. Крім того, під час бойових злагоджень ми налагоджували взаємодію між військовослужбовцями підрозділу і відпрацьовували ймовірні сценарії бойових дій», – ділиться військовослужбовець.

У 2023 році підрозділ Святослава відправився на виконання бойових завдань на Донеччину.

Розмова з ворогом була короткою, не довше автоматної черги - фото 1

«Було непросто, особливо, коли доводилося заходити на позиції під щільними мінометними обстрілами, чи ворожими скидами дронів. На позиціях ми чули окупантів, вони намагалися перекрикуватися з нами, але всі ці діалоги завершувалися шквальним кулеметним вогнем. Така розмова з ворогом була короткою, не довше автоматної черги», – пригадує Святослав.

На Донеччині гвардійці стійко тримали оборону, а в перервах між виконанням завдань вдосконалював навички з тактичної й вогневої підготовки.

«На Авдіївському напрямку довелося тяжко, ми відбивали ворожі штурми, яких було по 8-9 на добу. Вели стрілецькі бої з різних видів озброєння з кількагодинними перервами на сон. Найефективнішою зброєю на полі бою для мене став кулемет Browning, завдяки якому вдавалось швидко знешкоджувати чимало груп ворожих піхотинців. Ми аналізували тактику дій ворога, а за можливості виїжджали на місцевий полігон, де відточували тактику і бойову стрільбу з кулемета», – розповідає військовослужбовець.

Розмова з ворогом була короткою, не довше автоматної черги - фото 2

За словами гвардійця Святослава, для ефективної боротьби з ворогом важливо постійно вдосконалювати навички з вогневої підготовки, тактичної медицини й фізичну витривалість.

«Війна дуже динамічна. Ситуація на фронті змінюється мало не кожного дня, а значить змінюються способи і методи ведення боротьби з ворогом. Військовослужбовцям, які готуються до виконання бойових завдань важливо вміти працювати з різними видами озброєння. А ще працювати над витривалістю і відточувати до автоматизму навички з такмеду».

Гвардієць розповідає, що попри постійні обстріли і ворожі штурми, розрадою на фронті стали пухнасті побратими, які покращували настрій військовослужбовцям і допомагали у боротьбі з шкідниками.

Розмова з ворогом була короткою, не довше автоматної черги - фото 3

«На фронті у нас були справжні бойові коти. Ці пухнасті бійці не просто нищили щурів і мишей у бліндажах, а й з настанням ночі, ходили на ворожі позиції і «мінували» взуття окупантів. Один з моїх побратимів забрав додому кішку Котусько, яка й далі продовжує нести службу разом з нами», – підсумовує гвардієць Святослав.

Джерело: Пресслужба рівненського підрозділу Національної гвардії України

Читайте також: Досвід британської колеги вивчали фахівці Рівненської обласної лікарні