У перший день повномасштабного вторгнення Андрій з позивним Норт перебував у Швейцарії. Попри всі обставини, він вирішив негайно повернутися в Україну й стати до лав Національної гвардії. З того часу гвардієць пройшов бойовий шлях від Авдіївки до Покровська, неодноразово опиняючись під ворожим вогнем. Про пережите, бойових побратимів і віру в те, що його життя має мету, — в розповіді військового з Рівненщини.
Наприкінці лютого 2022 року він розпочав службу в рівненському підрозділі НГУ.
«Війна застала мене у Швейцарії. Вночі противник напав на нашу країну. Я три доби не спав, думав, що робити, але мусив завершити рейс. Я вирішив, що потрібно повертатися, захищати свою Батьківщину і бути прикладом своєму синові», – розповідає Андрій.
Чоловік разом з побратимами брав участь в обороні Авдіївки, де неодноразово потрапляв під обстріли. Один із найнебезпечніших моментів, який боєць пам’ятатиме на все життя, – вибух гранати, яка розірвалася всього за кілька метрів від нього та ще двох побратимів.
«У зоні бойових дій я не раз дивився смерті в очі. От в Авдіївці, наприклад, у нас іде бій. І мій побратим з позивним Кіт кричить: «Граната!». Ми стоїмо на відстані від цієї гранати 2-3 метри. Всі ми могли би загинути або отримати поранення, але все обійшлося. Усі вийшли цілими. І таких ситуацій було чимало. Якщо я живий, то Бог на мене, мабуть, має плани», – роздумує Норт.
Марина КРИВУЛЬСЬКА