«Страх — не привід нічого не робити».
Від геодезії — до бліндажа
До війни Юрій будував дороги — буквально. Працював геодезистом на Волині, вимірював маршрути, креслив плани. Тепер його кроки вимірюють інші ландшафти — поля Донеччини, вкриті вирвами від снарядів і відлуннями боїв. У руках — не рулетка, а гранатомет. Замість шуму авто — дзижчання дронів, яке вже ніколи не сплутаєш із бджолиним.
Ізі — ще з Майдану
Позивний «Ізі» народився не на фронті, а в революційних подіях. «Я був студентом, здавалося, все легко — ідеї, подорожі, Майдан. Так і приклеїлося — “Ізі”. Тепер, звісно, все не так просто, але ім’я залишилося. Частина мене», — розповідає Юрій.
Він встиг пройти строкову службу ще до повномасштабного вторгнення. І коли в березні 2022-го війна стала всеохопною, зрозумів: час знову йти. «Це не пройде повз мене. Я маю бути учасником. Зроблю, що зможу, щоб ми перемогли. Думав, місяці три — максимум пів року. А вже четвертий рік служу».
Робота — тримати лінію
Юрій — гранатометник у групі вогневої підтримки. Його завдання — прикривати піхоту, бити точно й швидко, не дати ворогу пройти далі. Навіть коли над головою реве FPV-дрон, а поруч здригається земля — треба діяти.
«Коли повертаєшся після бою до бліндажа — тоді накриває. Починаєш тремтіти. Адреналін виходить. Але ти живий. І знову готуєшся».
Лялька, яка ходить на війну
На кожну операцію Юрій бере з собою ляльку — оберіг від мами. «Велика така, смішна трохи. Мама передала ще перед першою ротацією. Сказала: “Маєш носити її завжди з собою”. Так і роблю. Напевно, щось у ній є. Живий же поки».
Читайте також: Дві автівки для захисників передала сільрада з Рівненщини
- Як пережити спеку: поради лікарів, що робити у спеку, щоб не стало зле
Коли температура на вулиці стрімко піднімається, наш організм починає працювати в екстремальному режимі. Найбільше страждають немовлята, малі діти, літні люди та ті, хто має хронічні захворювання. Але насправді спека може завдати шкоди кожному.