Рівненська громада попрощалася із шістьма Героями – Геннадієм Несенчуком, Олександром Колодою, Олегом Островцем, Ігорем Воробеєм, Богданом Гаврилюком та Олександром Дубовим.
Рівненська громада провела шість Героїв в останій путь, повідомили в Рівненській ОДА.
Геннадій Несенчук, 1969 року народження, з села Моквин Березнівської громади. Стрілець-санітар захищав Україну з червня цього року у лавах 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. У молоді роки, коли Геннадій Костянтинович проживав в місті Рівне, захисник мав значні спортивні досягнення на міжнародному рівні в мотоциклетному спорті. Захоплювався риболовлею та полюванням. Односельчани цінували його як професіонала будівельної справи. Загинув 21 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання у районі села Новоєгорівка Сватівського району Луганської області внаслідок мінно-вибухової травми, несумісної з життям.
Дубровицька громада.
Олександр Колода проживав у селі Кривиця Дубровицького району. Був призваний на службу у травні цього року. Служив старшим солдатом та мужньо захищав Батьківщину до останнього подиху. Загинув 21 серпня внаслідок мінно-вибухової травми під час виконання бойового завдання біля села Новоєгорівка на Луганщині. У Героя залишились дружина і дочка.
Олег Островець проживав у місті Дубровиця. Воїн був випускником Дубровицького ліцею №2. Призваний з квітня 2022 року. Сміливо захищаючи державу, нашу свободу та незалежність герой загинув 18 серпня в районі населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області. У воїна залишились мати та дружина.
Вараська громада.
Ігор Воробей народився 7 червня 1999 року в селі Дубівка Вараського району. Багато років був учасником аматорських колективів Дубівського сільського клубу. Здобув середню освіту в Каноницькому ліцеї. В 2019 році пішов служити строкову службу, по завершенню підписав контракт із ЗСУ. Був старшим солдатом 95-тої окремої десантно-штурмової бригади. Виконував бойові завдання у найгарячіших напрямках захисту нашої держави (Бахмут, Куп’янськ, Луганська область (Лиман), Запорізька область). 21 серпня помер внаслідок захворювання у військово-медичному клінічному центрі. Ігор був єдиним сином у своїх батьків. Мав кохану дівчину та планував сімейне життя по завершенню війни.
23-річний військовослужбовець Богдан Гаврилюк уродженець села Озерці Вараської громади. Із 6 років Богдан проживав у своєї сестри у селі Угринів Волинської області. Загинув 17 серпня біля села Дружківка Донецької області.
У м.Рівне попрощалися із Олександром Дубовим. Олександр народився у м.Авдіївка Донецької області, закінчив школу та місцеве ПТУ №43. Працював у ТОВ «Сервіс-будінжиніринг». Коли розпочалася війна, сім’я була змушена покинути рідну домівку та шукати інше місце для проживання. Мама Олександра родом із Рівного – тож евакуювалася сюди, а Олександр із дружиною зупинилися у місті Горішні Плавні на Полтавщині. Там Олександр влаштувався на роботу в “Полтава-Автокомплект”. Тричі його викликали до військкомату, але щоразу повертали додому за станом здоров’я. Після четвертого разу у військкоматі зателефонував дружині та повідомив, що їде на навчання. Спочатку пройшов підготовку в Україні, а потім навчання військовій справі у Великій Британії. Веселий, життєрадісний Олександр був дуже комунікабельним, легко спілкувався з людьми, але все, що стосувалося військової служби, тримав у суворій таємниці. 10 серпня до дружини зателефонував побратим Олександра та повідомив, що він отримав поранення і перебуває у лікарні. 41-річний сапер, матрос Олександр Дубов помер у лікарні 18 серпня внаслідок отриманих поранень під час виконання бойового завдання в районі села Старомайорське на Донеччині.
Щирі співчуття рідним та близьким загиблих воїнів. Вічна та світла пам’ять Героям!
- Унікальна автобусна зупинка з’явилася у Мичеві на Рівненщині
У селі Мичів, що входить до Малятинського старостинського округу, талановита мешканка Іванна Біль власноруч розфарбувала автобусну зупинку в яскравому українському стилі. Вона перетворила звичайний об’єкт інфраструктури на справжній символ гордості, натхнення та любові до рідної землі.