Рівненщина — мала батьківщина його дружини. Боєць із позивним «Іспанець» родом із Закарпаття, але разом із сім’єю вже багато років прожив у Каталонії. Та коли росіяни розв’язали повномасштабну війну, без роздумів повернувся на Батьківщину, бо не міг інакше.
«Якби я там залишився і не прийняв для себе такого рішення, то не відчував би себе чоловіком. Мені було б соромно. Насправді я не надто переймаюся думкою інших, але перед самим собою і перед своєю сім’єю було б тяжко», – пояснює своє рішення військовослужбовець 104 бригади.
Він організував іще кількох однодумців і разом з ними поїхав туди, звідки багато хто виїжджав. Величезні черги людей та автомобілів стояли на виїзд з країни, і тільки один бус рухався проти течії.
«Як приїхав, то мені було байдуже куди, до якого підрозділу примкнути. Величезні черги в ТЦК, всюди треба було чекати, і якраз подзвонив друг з Рівного, який уже був у Рівненській теробороні, й сказав, що це та структура, яка мені сподобається», – пригадує Іван.
Рівненщина — мала батьківщина його дружини
Додатковим фактором піти саме в Рівненську бригаду було те, що цей край закарпатцю був не чужий, адже це мала батьківщина його дружини й вони часто тут бували.
«Іспанець» почав свій шлях командиром відділення, оскільки за плечима вже була служба в нацгвардії. Доволі швидко він дослужився до головного сержанта. Разом зі своїм 56 батальйоном воював на Донеччині, Херсонщині та Харківщині.
«Я служив у спецпідрозділі Національної гвардії, тому вважав себе більш-менш підготовленим. Але на бойових зрозумів, що сучасна війна вимагає дещо іншої підготовки. Дещо мені знадобилось, а багато чого – ні», – розповідає військовослужбовець.
Каже, що чи не найбільше йому дошкуляли безпілотники: «FPV, скиди, це дуже зараз болюча тема для мене, тому що образливо, бо ми в цьому піонери, а вороги підхопили її й тепер використовують проти нас. Вони швидко переймають усе, що ми вигадуємо й одразу ж цим хизуємося десь на відео. Не розумію навіщо це все висвітлювати».
Нині Іван займається бойовою підготовкою військовослужбовців. На посаді інструктора він передає свої знання і свій досвід молодим бійцям. Каже, що за ці роки справді відчуває втому й тугу за сім’єю, адже жодне спілкування в месенджерах не замінить фізичної присутності в житті дітей, які ростуть окремо від батька.
«Хочеться вже перемоги і просто спокійно жити. Поїздити, подивитися Україну. Всі європейські країни я об’їздив, бачив різні краєвиди та хочу реально зараз більше пожити в Україні. Якщо буду кудись їхати відпочивати на море, то в Крим», – ділиться «Іспанець».
Історія Івана – це приклад справжнього патріотизму та самопожертви. Він своїм прикладом показав, що таке гідність.
Сашко БУГАЄНКО
Читайте також:
- Святий вечір 2024: що має бути на столі та що категорично забороненоРіздво, яке цього року припадає на середу, 25 грудня, – одне з найбільших церковних свят. Йому передує Святий вечір. Головна традиція цього дня – збиратися родиною за столом, коли на небі засяє перша зірка.